УАІБ: Система фінансової звітності потребує доопрацювання, перегляду строків подання фінзвітності, внормування ролі аудиторів та введення мораторію на застосування санкцій

Система фінансової звітності, що запроваджена в Україні з метою виконання вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» про складання та надання фінзвітності за міжнародними стандартами у єдиному електронному форматі на основі таксономії, потребує чітких і зрозумілих для усіх її учасників правил та повинна відповідати чинному законодавству.

Українська асоціація інвестиційного бізнесу наголошує на цьому з самого початку запровадження нової Системи фінансової звітності.

Окрему увагу Асоціація звертала на строки подання фінансової звітності на основі таксономії за МСФЗ з огляду на те, що за 2020 рік буде також подаватись і розміщуватись фінансова звітність у порядку, який діє і сьогодні на законодавчому рівні до запровадження СФЗ. Тобто на учасників ринку за 2020 рік, а також проміжні періоди 2021 року покладено подвійне навантаження щодо складання та подання фінансової звітності за МСФЗ.

УАІБ зверталася до НКЦПФР з пропозицією розглянути питання про запровадження тестового режиму для річної звітності у форматі іXBRL за 2020 рік та за 1-й квартал і 1-е півріччя 2021 року.

Також УАІБ звернулася до Кабінету міністрів з пропозицією внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28 лютого 2000 року № 419: переглянути встановлені строки подання фінансової звітності з 28 лютого на 30 квітня.

У листі наголошується, що річна фінансова звітність, складена за міжнародними стандартами, підлягає аудиту. І, навіть, якщо центр збору фінансової звітності – НКЦПФР виконає взяті на себе зобов’язання і розроблене програмне забезпечення дозволить підприємствам складати фінансову звітність у форматі iXBRL відповідно до таксономії UA МСФЗ XBRL у наступному році, готуючи звітність за 2021 рік, підприємства не зможуть подати аудитовану звітність у строк до 28 лютого. Асоціація запропонувала також продовжити строк подачі проміжної звітності: не пізніше останнього  числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Проте, наразі єдиним орієнтиром для ринку залишалася інформація, що Комітет з управління Системою фінансової звітності прийняв рішення «рекомендувати регуляторам фінансових ринків у межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо продовження строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року, до центру збору фінансової звітності за 2020 рік, перший квартал, перше півріччя та дев’ять місяців 2021 року та не застосовувати санкції за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2021 року», про що зазначалось на сайті НКЦПФР.

На жаль, окрім рекомендацій Комітету з управління СФЗ, жодного нормативного документа та/або офіційного роз’яснення стосовно перенесення термінів та скасування санкцій жоден з регуляторів не оприлюднив.

Тому УАІБ у складі Об’єднання учасників фінансового ринку звернулася до Комітету з управління Системою фінансової звітності, Міністерства фінансів України, КМУ, НБУ, НКЦПФР щодо необхідності на рівні нормативно–правових актів ввести мораторій на застосування фінансових санкцій і регуляторних вимог та прийняти офіційний документ, який продовжить строки подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року.

Також Асоціація направила листа до Комітету з управління Системою фінансової звітності, Міністерства фінансів України, КМУ, НБУ, НКЦПФР з проханням врегулювати виявлені під час реєстрації учасників у Системі фінансової звітності на Порталі СФЗ невідповідності, які суперечать чинному Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і потребують приведення функціоналу Системи фінансової звітності до його вимог.

Йдеться зокрема про те, що під час реєстрації у Системі фінансової звітності на Порталі СФЗ (www.frs.gov.ua) Система запитує інформацію не тільки про аудиторську компанію, яка готує аудиторський висновок щодо фінансової звітності відповідного суб’єкта, але, й додатково, всупереч чинному законодавству, вимагає також завантаження в систему сертифіката відкритого ключа посадової особи аудиторської компанії з подальшим підписанням цієї фінансової звітності аудиторською компанією (аудитором).

Невиконання вимоги щодо не передбаченого законодавством долучення аудиторської компанії до підписання фінансової звітності унеможливлює надавачу звітності усю подальшу роботу в Системі фінансової звітності, а саме, подання фінансової звітності органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, у встановлені законодавством строки.

Крім того, така вимога покладає на аудиторські компанії непередбачені законодавством обов’язки, штучно та незаконно нав’язує користувачам аудиторських послуг «додаткові послуги», призводить до необґрунтованого ускладнення та здорожчання процесу подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі через Систему фінансової звітності.

УАІБ наголошує, що згідно з законодавством аудиторський звіт є самостійним документом, що лише оприлюднюється разом з річною фінансовою звітністю на веб-сторінці підприємства і аудиторська фірма не повинна підписувати фінансову звітність, щодо якої аудиторська фірма готує аудиторський звіт.

Враховуючи нагальність питань, Асоціація сподівається на прискорений їх розгляд уповноваженими державними органами та прийняття ними адекватних рішень.