6 серпня 2014 року відбулося засідання Комісії УАІБ з питань оподаткування

Зміни, внесені Законом України №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» до п.136.1.9 ПКУ не стосуються інститутів спільного інвестування – такого висновку дійшла Комісія з питань оподаткування Української асоціації інвестиційного бізнесу, засідання якої відбулося 6 серпня 2014 року.
 
У новій редакції п.136.1.9 ПКУ викладений таким чином:

«136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи:
136.1.9. суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону, крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами;».

Виходячи з аналізу тексту п.136.1.9 ПКУ у редакції Закону №1621, лінгвістичної структури цього абзацу експерти Асоціації дійшли висновку, що додане речення «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» стосується лише процентних доходів, нарахованих «за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону». Метою упровадження таких змін є унеможливлення безподаткового отримання процентних доходів ФОНами під час фінансування ними об’єктів будівництва.

Асоціація стурбована тим, що в повідомленнях, які поширюються засобами масової інформації, містяться обґрунтування, розроблені до початкової редакції зазначеної норми, відповідно, має місце неправомірне поширення дії прийнятих змін і на процентні доходи, нараховані на активи інститутів спільного інвестування.

УАІБ не вбачає підстав для такого розуміння внесених змін і вважає, що в цьому випадку має місце неоднозначне трактування змісту та спрямування зазначеної норми.

Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що «у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
 
Виходячи з припущення викривленого тлумачення п.136.1.9 ПКУ в практичній діяльності органів Державної фіскальної служби УАІБ направляє запити до фахових установ і організацій з метою отримання їх експертних висновків з цього питання.
 
Дирекція УАІБ