В Одесі завершилася щорічна Конференція УАІБ "Професійне управління активами: нові горизонти”

Реформування фінансового сектору в контексті євроінтеграційних процесів, зміни у регулюванні діяльності з управління активами, справедлива вартість інструментів капіталу в активах ІСІ та НПФ, управління ризиками професійної діяльності КУА, пенсійна реформа – ці та  інші актуальні для розвитку бізнесу питання обговорили учасники цьогорічної конференції Української асоціації інвестиційного бізнесу "Професійне управління активами: нові горизонти”, яка 14-15 червня проходила в Одесі.

Участь у конференції, яка проходила у формі п’яти пленарних сесій, взяли представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної регуляторної служби України, Державної служби  фінансового моніторингу, Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, низки консалтингових компаній та компаній з управління активами, інших професійних учасників.

«Реформування фінансового сектору в контексті євроінтеграційних
процесів: перші результати та подальші кроки»

Під час першої сесії учасники конференції обговорили питання внесення змін до законодавства, яких потребує ринок цінних паперів, зокрема у контексті виконання Угоди про асоціацію з ЄС та відповідних планів регулятора, початок валютної лібералізації та її вплив на ринок ІСІ.

Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов нагадав, що у парламенті зареєстровано законопроекти, які стосуються роботи фондового ринку, зокрема націлені на імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС. Нині Комісія працює над новим порядком узгодження істотної участі у професійних учасниках фондового ринку, у тому числі КУА, відповідно до законодавства ЄС. До кінця осені планується змінити також Ліцензійні умови для профучасників – різні нині документи для КУА, торговців та депозитарних установ будуть об’єднані в один.

Говорячи про законопроект щодо загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, М. Лібанов зазначив, що він вже готовий, але до Верховної Ради буде внесений після обрання нового складу парламенту. Що стосується нового євроінтеграційного проекту закону «Про ІСІ», то Комісія зараз готує і представить його громадськості до кінця цього року. Нормативні акти щодо КУА та ІСІ до прийняття цього закону змінюватися не будуть.

Він також повідомив про плани регулятора щодо представлення ринкові нового проекту Положення про сертифікацію, у якому буде відсутня вимога щодо обов’язкового проходження навчання, проте іспит  складатиметься з 4-х блоків (теоретичного, нормативного, етичного та практичного).

Анастасія Гаврилюк (УАІБ) розповіла про перспективи отримання українськими КУА доступу до внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС за Угодою про асоціацію, наголосивши на викликах і перешкодах, які з’явилися внаслідок значних змін у регулюванні фінансової сфери ЄС із часу завершення тексту Угоди та відповідних її додатків із переліком європейських актів законодавства, що мають бути транспоновані в Україні для отримання такого доступу. Вона нагадала про найважливіші директиви та регламенти ЄС у сфері інвестиційних фондів та управління активами, проаналізувала зобов’язання, можливості та виклики для їхнього транспонування в українське правове поле, розповіла про процес оцінювання відповідності євроінтеграційного законодавства України актам ЄС, передбаченим Угодою, що мав би відкрити ринок фінансових послуг ЄС для українських компаній та фондів.

Посилаючись на результати дослідження «Інтеграція України до внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС», проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, А. Гаврилюк зазначила, що Єврокомісія у своєму звіті про впровадження ПВЗВТ (частина Угоди про асоціацію) з Україною за 2016 рік передбачала, що Україна не зможе повністю впровадити законодавство ЄС у сфері фінансових послуг, оскільки новостворені регулятори фінансових послуг на рівні ЄС (у тому числі ESMA, що регулює європейські фондові ринки), не мають правових підстав для роботи поза межами ЄС. Крім цього, серед обов’язкових передумов надання доступу до внутрішнього ринку ЄС разом із відповідністю законодавства є формалізована взаємодія між наглядовими органами країн-членів ЄС та третіх (або асоційованих) країн у вигляді Меморандуму про взаєморозуміння, який в України наразі відсутній. Тому, «через різку зміну підходу до регулювання фінансових послуг в ЄС, передбачена в УА перспектива надання режиму внутрішнього ринку для України стала непевною». Зважаючи на наближення строку для транспонування законодавства ЄС у сфері ІСІ (2020 рік), а також враховуючи заяви представників Уряду України про можливий перегляд Угоди з ЄС восени цього року під час чергової зустрічі Ради асоціації, Україні та ЄС потрібно визначити перспективи подальшої інтеграції ринків фінансових послуг.

Модератор сесії, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов наголосив, що представникам української галузі управління активами необхідно визначити свої пріоритети і долучитися до вироблення пропозицій щодо коригування вимог, передбачених Угодою для транспонування європейського фінансового права, та щодо умов надання доступу до Єдиного ринку. При цьому він зазначив, що, оскільки Україна (а саме вітчизняні фінансові установи) у найближчій перспективі не зможуть отримати прямий доступ до ринку ЄС, то необхідно працювати над розвитком національного внутрішнього ринку на основі національних інтересів та формувати його конкурентоспроможність для залучення капіталу перед потенційним майбутнім відкриттям ринків із ЄС, не ставлячи на цьому етапі за мету зміни національного законодавства у повній відповідності до законодавства ЄС, якщо це не відповідатиме рівню розвитку національного ринку та перешкоджатиме його розвитку. За цих умов фінансове законодавство ЄС має враховуватися лише як «найкраща світова практика» при розробці змін у національному законодавстві, проте таке «врахування» має бути поступовим та економічно обґрунтованим з огляду на інтереси насамперед розвитку національного ринку.

Представник Національного банку України Андрій Патенко розповів про кроки НБУ з валютної лібералізації на основі Закону України «Про валюту та валютні операції» та подальші плани у напрямку запровадження вільного руху платежів та капіталу на міжнародному рівні.

Член Ради УАІБ, директор КУА-АПФ «АПІНВЕСТ» Григорій Овчаренко поділився думками щодо можливостей та перешкод, пов'язаних з валютною лібералізацією, під час формування портфелів ІСІ.

«Зміни в регулюванні діяльності з управління активами: виклики часу»

У ході другої сесії директор Департаменту правової роботи і державного нагляду та контролю Державної регуляторної служби України Олександр Барбелюк розповів про запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності як одного з етапів реалізації Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю). Він зупинився на затверджених урядом критеріях, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органом державного нагляду (контролю), в тому числі НКЦПФР, а також на розробці уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) перевірок.

О. Барбелюк ознайомив учасників сесії зі станом проведення Державною регуляторною службою перевірок дозвільних органів, органів ліцензування та органів державного нагляду (контролю) з метою попередження та виявлення порушень законодавства державними органами нагляду (контролю), а також розповів про діяльність Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, що є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування.

Наталія Зеленецька (УАІБ) проінформувала присутніх про рішення НКЦПФР №177 від 26.03.2019 року, яким була схвалена Концепція засад нагляду за учасниками, які провадять професійну діяльність на фондовому ринку, на основі оцінки ризиків. Вона зазначила, що запровадження «моделі нагляду на основі оцінки ризиків» передбачає раннє виявлення та своєчасне втручання з метою мінімізації як поточних ризиків у діяльності учасників, так і ризиків, які можуть виникнути у майбутньому з високою вірогідністю. Система НКЦПФР щодо оцінки ризиків, серед іншого, базується на оцінці якості СУР учасника.

Виконавчий директор Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю Олег Канцуров наголосив на питаннях якості аудиторських послуг, зокрема, на дотриманні аудиторами принципу незалежності та ефективності внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг. Він зупинився на вимогах до аудиторських фірм, що надають послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, та на вимогах до строків максимальної тривалості завдання з обов’язкового аудиту.

Директор Департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу та пруденційного нагляду НКЦПФР Катерина Рафальська повідомила про  покращення стану дотримання пруденційних нормативів КУА. Зокрема, станом на кінець квітня 2019 року встановленим вимогам щодо нормативу достатності власних коштів відповідали 273 КУА (99,63%), що надали інформацію до Комісії.

К. Рафальська ознайомила учасників сесії з етапами створення єдиної системи фінансової звітності в Україні, запуском проекту Формат XBRL таксономії МСФЗ в Україні, особливостями загальної української Таксономії МСФЗ та перспективами  роботи з Таксономією МСФЗ в Україні.

НКЦПФР буде здійснювати операційне управління центром збору фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі та забезпечуватиме доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої фінансової звітності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.18 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Система фінансової звітності в електронному вигляді спростить ведення бізнесу для українських компаній. Вони будуть подавати обов’язкову фінансову звітність за принципом «єдиного вікна»: в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг). Раніше фінансова звітність подавалася кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізнялися один від одного.

Директор Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України Ігор Доброван повідомив про особливості розміщення та подання інформації через ДУ АРІФРУ та про функції Агентства, як порталу Системи фінансової звітності у форматі XBRL.

Керуючий партнер Crowe LF Ukraine Дмитро Михайленко розповів про практику податкових перевірок, їхнє оскарження та зупинився на ситуативних кейсах щодо операцій за участю ІСІ: роялті, форварди, метод участі в капіталі. Він звернув увагу учасників конференції на законопроекти щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та на міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування.

Проблематика визначення справедливої вартості інструментів
капіталу в активах ІСІ та НПФ

Обговоренню підходів до визначення справедливої вартості інструментів капіталу в активах ІСІ та НПФ з точки зору різних професійних поглядів була присвячена третя сесія конференції УАІБ. 

Член Національної комісії‚ що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Олександр Залєтов розповів про зміни у нормативно-правових актах Комісії, які, зокрема, впливають на оцінку вартості страхових резервів з урахуванням вимог МСФЗ.

Директор Департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу та пруденційного нагляду НКЦПФР Катерина Рафальська наголосила на  необхідності проведення переоцінки фінансових активів за справедливою вартістю і важливості розкриття методів визначення цієї справедливої вартості у Примітках до фінансової звітності.

Партнер з аудиту PwC Україна Людмила Пахуча проаналізувала вимоги МСФЗ до визначення справедливої вартості інструментів капіталу. Вона, зокрема, зазначила, що згідно з МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», собівартість може не відображати справедливої вартості інструментів власного капіталу за наявності значної зміни в показниках діяльності об'єкта інвестування, власного капіталу об'єкта інвестування, у світовій економіці або в тому економічному середовищі, в якому об'єкт інвестування здійснює діяльність, внутрішні проблеми об'єкта інвестування на кшталт випадків шахрайства, комерційних спорів, судових проваджень, змін у складі керівництва або змін стратегії та інші.

Директор ТОВ «Увекон-Харків» Андрій Чиркін, який є також членом Експертної Ради Українського товариства оцінювачів, представив концепцію, закладену у проект Методичних рекомендацій для ІСІ щодо самостійного визначення справедливої вартості інструментів капіталу з урахуванням вимог МСФЗ. Проект Методичних рекомендацій розробляється спільно з Дирекцією УАІБ з метою створення економіко-математичного інструментарію для оцінки (перевірки, визначення) справедливої вартості інструментів власного капіталу. Алгоритм оцінки справедливої вартості був представлений учасникам конференції для обговорення.

Керуючий активами КУА «АРТ Капітал Менеджмент» В’ячеслав Король поділився можливими підходами визначення справедливої вартості акцій іноземних емітентів, враховуючи рентабельність власного капіталу (ROE), а також чистої рентабельності продаж (РМ) та темпів зростання прибутку на акцію (EPS) з позицій фондових аналітиків. Він також запропонував шляхи визначення справедливої вартості «методом ринку капіталів» для українських акцій на основі норми мультиплікатора РЕ на розвинутих ринках, враховуючи довгострокову інфляцію і девальваційні очікування.

Директор рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг” Андрій Нікітін розповів про рейтингові оцінки як одне із джерел інформації для визначення вартості бізнесу та наслідки визнання емітента фіктивним.

«Управління ризиками професійної діяльності КУА»

Відкриваючи сесію присвячена управлінню ризиками професійної діяльності КУА, модератор Ольга Трипольська (УАІБ) наголосила, що значна частина питань цієї теми були предметом обговорення на попередніх сесіях і торкалися проблематики ризиків – законодавчого, регуляторного, фінансових.

Про Національну оцінку ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму розповів представник Державної служби фінансового моніторингу Анатолій Мовчун. Посилаючись на проведене Держфінмоніторингом у 2017 році дослідження, він зазначив, що основними ризиками у сфері ПВК/ФТ визначено корупцію, незаконну економічну діяльність (включно з фіктивним підприємництвом, ухиленням від сплати податків та шахрайством), зростання організованої злочинності, діяльність конвертаційних центрів, високий обіг готівки, ризик фінансування тероризму, неприбуткові організації, які можуть використовуватися для передачі коштів терористам та терористичним організаціям та тіньова економіка.

А. Мовчун повідомив, що зараз триває підготовка оновленої Національної оцінки ризиків, яка здійснюватиметься також на підставі секторальних оцінок, проведених державними органами. Доповідач проаналізував типові для КУА порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу за результатами здійснених НКЦПФР перевірок та зупинився на новаціях проекту нової редакції Закону про фінмоніторинг (ПЗУ №9417), який знаходиться у парламенті, але досі не був розглянутий. В основі законопроекту - ризик-орієнтовний підхід до здійснення фінансового моніторингу, що передбачає скасування низки обмежень і водночас пропонує значно підвищити відповідальність суб'єктів первинного фінмоніторингу, зокрема й через суттєве зростання розміру штрафів.

Максим Лібанов, член НКЦПФР, свій виступ присвятив впровадженню корпоративного управління у професійних учасниках ринку капіталу як невід`ємної частини системи управління ризиками. Він нагадав, що у березні 2018 року НКЦПФР затвердила Концепцію корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу України, в якій корпоративне управління розглядається як система обов’язкових вимог та добровільних для виконання настанов (рекомендацій) з урахуванням правових та національних особливостей ринків капіталу України.

Нині регулятор розробляє проект стандартів корпоративного управління для профучасників, якими, зокрема,  передбачається  підвищити роль та функції наглядових рад, запровадити пропорційний підхід – вимоги до корпоративного управління будуть диференційовані залежно від наявності у профучасника статусу підприємства, що становить суспільний інтерес, і від обсягу та складності його діяльності. Зміняться також вимоги до системи внутрішнього аудиту та контролю, комплаєнсу та керування ризиками, підвищиться роль стейкхолдерів. Проект цього документа Комісія планує надати для обговорення восени 2019 року.

Більшість запитань учасників сесії стосувалися доцільності впровадження додаткових вимог до КУА, які потребуватимуть значних затрат. Оскільки ринок нині перебуває у фазі стагнації, а дослідження міжнародних організацій, зокрема IFC, свідчать, що ефективно модернізувати систему корпоративного управління можливо на стадії активного росту компаній, О.Трипольська від імені УАІБ закликала НКЦПФР враховувати стан ринку при плануванні впровадження стандартів корпоративного управління.

Олександр Ковальов, старший експерт компанії Extra Consulting, основну увагу приділив видам ринкового ризику, методам вимірювання та управління ними: сильним та слабким сторонам оцінки вартості під ризиком (VaR), дюрації процентних активів, інструментам хеджування портфеля. Він, зокрема, зазначив, що управління ризиками на сучасному фінансовому ринку вимагає спеціальних знань та навичок, а також запропонував проект програми семінару з управління ризиками КУА, який може бути проведений для членів УАІБ.

«Проект Закону України «Про загальнообов’язкове накопичувальне
пенсійне забезпечення» - переваги та недоліки»

Завершальним акордом конференції стало обговорення пенсійної реформи.

Як зазначив модератор сесії Андрій Рибальченко (УАІБ), нині виповнюється вже 21 рік від її початку, але й досі тривають дискусії про архітектуру 2-го рівня пенсійної системи – загальнообов’язкового накопичувального.

Сергій Бірюк (УАІБ) зупинився на одному з вірогідних сценаріїв запуску 2-го рівня, пов’язаним із залученням до нього державних банків. Процес призначення нового складу наглядових рад державних банків, де більшість буде представляти інтереси міжнародних організацій таких, як ЄБРР та МФК створить можливість підготовки їх до продажу через 3 роки потужним іноземним банківським установам. За цих умов, прийняття рішення про запровадження 2-го рівня пенсійної системи та визначення держбанків депозитарними установами для пенсійної системи значно підвищить їхню привабливість перед продажем. Він також зазначив, що в умовах, коли 75% банківської системи України будуть контролювати власники з країн ОЕСР, з’являться  сприятливі умови для входження в Україну прямих інвесторів з цих країн, та, відповідно, з’явиться можливість випуску під активи пенсійної системи боргових цінних паперів міжнародними фінансовими організаціями та дочірніми підприємствами іноземних компаній. С. Бірюк передбачив орієнтовний строк реалізації такого проекту – 5 років.

Олександр Назаренко (ТОВ "КУА АПФ "Синтакс-Інвест") зосередився на перевагах та недоліках законопроекту «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», розробленого НКЦПФР. На його думку, централізована модель, що пропонується розробниками проекту, є менш ефективною, ніж ринкова. До того ж інфраструктура для ринкової моделі вже існує і довела свою життєздатність: 3-й добровільний рівень пенсійної системи функціонує в Україні з 2004 року. Впровадження централізованої моделі потребуватиме створення нових структур, додаткових витрат бюджету і ще невідомо, наскільки ефективно будуть працювати всі її елементи.

Заступник Голови Пенсійного фонду України Владислав Машкін у своєму виступі основну увагу приділив економічним передумовам запуску 2-го рівня пенсійної системи, наголосивши на необхідності збереження стабільності солідарної системи. Він наголосив, що збоїв при запуску 2-рівня не можна допустити, бо другого шансу для переходу до накопичувальної пенсійної системи вже не буде. Тому, на його думку, для опрацювання всіх механізмів цієї системи, доцільно було б запустити спершу професійну пенсійну систему, яка охоплює меншу кількість учасників і несе менше ризиків.

 Детальніше з матеріалами Конференції можна ознайомитися на сайті УАІБ.