Щорічні Загальні збори членів УАІБ пройшли у Києві

27 лютого 2018 року у Києві відбулися чергові щорічні Загальні збори членів Української асоціації інвестиційного бізнесу.

Представники 153 компаній з управління активами, які взяли участь у Загальних зборах, заслухали і схвалили Звіт про діяльність УАІБ у 2017 році та Звіт Ревізійної комісії. Учасники Загальних зборів обговорили та затвердили План роботи та бюджет Асоціації на 2018 рік.

У Загальних зборах УАІБ взяли участь член НКЦПФР Олександр Панченко та директор Департаменту ліцензування профучасників фондового ринку Комісії Оксана Симоненко.

Підбиваючи підсумки 2017 року, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов зазначив, що українська галузь управління активами інституційних інвесторів останнім часом перманентно перебуває у стані змін, до яких поки все ж вдається пристосуватися. У процесі сучасних прискорених реформ Асоціації доводилося докладати значних зусиль для виправлення ситуацій, які несподівано виникали і могли чинити негативний вплив на бізнес, а також намагатитися виправляти «ляпи» і технічні помилки, які допускалися при втіленні законотворчих ініціатив, як це було, наприклад, з оподаткуванням дивідендів під час чергових змін до Податкового кодексу.

Серед інших змін, які поки ще не дуже відчутні, але можуть бути відчутні вже цього року, Д.Леонов назвав зміни у законодавстві з бухгалтерського обліку і аудиту. Зокрема, стосується це нового підходу до регулювання аудиту і поділу підприємств на групи. В одну з таких груп - групу суб’єктів, які становлять суспільний інтерес, хотіли зарахувати всіх профучасників фондового ринку, що відповідно потягнуло б за собою суттєве підвищення вартості аудиторських послуг. На сьогодні до підприємств суспільного інтересу попадуть тільки ті фінкомпанії, які відповідать загальним критеріям суб’єктів суспільного інтересу за розміром і сферою діяльності. Тепер у цю групу потраплять лише ІСІ, чиї папери торгуються на біржі, решта ж - на загальних підставах у залежності від розміру.

Особливу увагу Головуючий Ради приділив пенсійному реформуванню, визначивши як позитиви, так і нюанси, які можуть виникати у цьому напрямку. Одним з позитивів, на його думку, стала поява норми закону, яка дещо полегшила діяльність недержавних пенсійних фондів і тепер вони вони мають можливість придбання за рахунок пенсійних активів акцій не тільки на організованому біржовому ринку, який суттєво звузився останніми роками.

Говорячи про численні ініціативи реформування пенсійної системи, Д.Леонов, зупинився на тих, що стосуються другого накопичувального рівня. При цьому він підкреслив, що законопроект, який нині є у парламенті, передбачає активне використання недержавних пенсійних фондів для обслуговування обов’язкових накопичувальних внесків та розглядає модель децентралізованого обслуговування у взаємодії з Пенсійним фондом, але дискусій з цього приводу ще багато. Поки над цим законопроектом працюють робочі групи і на рівні Верховної Ради, і в Асоціації.

Другий неприємний нюанс стосується позбавлення у минулому році НПФ статусу неприбутковості. Якщо раніше недержавні пенсійні фонди були включені до реєстру неприбуткових організацій, то у зв’язку із змінами у Податковий кодекс і встановленням стандартних формальних недиференційованих критеріїв визначення неприбуткових організацій, НПФ у силу специфіки спеціального законодавства, яке вони порушити не можуть, виявилися у двозначному становищі: яке законодавство порушити – податкове чи про недержавне пенсійне забезпечення. Підготовлені, в тому числі й з пропозиціями Асоціації, зміни до Податкового кодексу, на жаль, не були розглянуті парламентом.

Намагаючись вижити у цій абсурдній ситуації, НПФ продемонстрували свою здатність до виживання, наголосив Д.Леонов і висловив сподівання, що нова редакція закону про недержавне пенсійне забезпечення, яка вже розроблена, в тому числі і за участі Асоціації, виправить цю ситуацію.

Зупинився Головуючий Ради УАІБ і на дискусіях Асоціації з регулятором та законодавчою владою щодо моделі регулювання, умов і важелів регулювання ринку. До законопроекту, який зараз є, ринок має багато запитань, зазначив він. Процес цей тягнеться вже давно, бо це та рамка, яка буде існувати довго і щось змінити потім буде досить складно.

Крім законодавчих актів, які безпосередньо будуть впливати на дільність ринку, сьогодні регулятором розроблено багато різних концепцій: щодо другого рівня пенсійної системи, щодо сертифікації фахівців, щодо корпоративного управління у профучасниках ринку капіталу. Асоціація також вестиме дискусію у кожному з цих напрямків з огляду на те, що може поліпшити ситуацію для ринку, а не просто змінити, підкреслив Д.Леонов.

Головуючий Ради УАІБ подякував партнерам Асоціації, особливо спорідненим профільним асоціаціям з європейських країн та ЕFAMA, співробітництво з якими активно розвивається. «Ми не просто отримуємо інформацію з перших уст про кращу європейську практику, розвиток європейського законодавства і регулювання у галузі управління активами, але й важливу аргументацію у дискусіях з владою щодо трактувань європейського законодавства».

Доповнюючи виступ Головуючого, Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко зазначив, що за минулий рік склад Асоціації залишається практично незмінним: якщо одні компанії виходили з ринку, то приходили нові.

Він також звернув увагу учасників Загальних зборів на болючі питання, пов’язані із законопроектами про деривативи та повноваження Комісії і назвав їх архіважливими, бо, якщо вони будуть прийняті, багато в чому будуть міняти життя ринку. В обох законах розширюються повноваження Комісії, всупереч уже досягнутим погодженням не включати у проект про деривативи питання повноважень. Не менш загрозливим для бізнесу є законопроект про захист інвесторів на фондовому ринку, в якому закладені внески на регулювання та платні адміністративні послуги. Починаючи від реєстрації емісії, яка тепер може коштувати у межах 400 мінімальних заробітних плат і більше, практично всі реєстраційні дії, які раніше були безоплатними, тепер можуть стати дуже дорогими. Найменші розцінки визначаються у розмірі приблизно 6 мінімальних зарплат. Асоціація залишається у діалозі з регулятором щодо обгрунтування таких тарифів, наголосив А.Рибальченко.

Серед надбань минулого року Гендиректор Асоціації назвав внесення змін у документи щодо лістингу і вимог до емітентів, які можуть торгуватися на біржі, чого Асоціація добивалася останні чотири роки і рекомендувала переглянути критерії включення у лістинг цінних паперів емітентів. Він висловив сподівання, що завдяки цьому у нинішньому році збільшиться кількість емітентів, цінні папери яких торгуються на біржі.

У своєму виступі Член НКЦПФР Олександр Панченко звернув увагу на підготовку до запровадження в Україні нової системи фінансової звітності, яка дозволить здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності у єдиному електронному форматі на основі стандарту XBRL. Запровадити її Комісія планує з 2019 року. Втім основна робота регулятора спрямована на зміну законодавчого поля. На першому місці порядку денного зараз стоїть пенсійна реформа, а потім уже імплементація євродиректив. У цьому зв’язку, за словами О.Панченка, Комісія не планує змінювати свою позицію щодо збільшення повноважень, надання ринку платних послуг, а також відстоюватиме консолідацію нагляду за пенсійним ринком в одному регуляторі.

О.Панченко наголосив, що після запровадження другого обов’язкового накопичувального рівня, з яким на ринок поступатимуть значні кошти, НКЦПФР буде підвищувати вимоги до компаній. Вони змушені будуть пройти процедуру переліцензування, мати у своєму складі досвідчений персонал, у тому фахівців з ризик-менеджменту, а також уникати конфлікту інтересів та бути готовими до серйозних змін.