Конференція УАІБ: неузгоджене регулювання фондового ринку без системи противаг і системи захисту може його зруйнувати

У нинішній складний для фондового ринку час, коли ринок намагається перебудуватися на шляху євроінтеграції, його регулювання і розвиток повинні бути виваженими і синхронізованими. Неузгоджене регулювання без системи противаг і системи захисту може зруйнувати ринок цінних паперів. Таким був лейтмотив ХХХ науково-практичної конференції Української асоціації інвестиційного бізнесу «Управління активами інституційних інвесторів: нові перспективи», яка відбулася 10 червня у Києві.

Учасники конференції - представники НКЦПФР, НДУ, компаній з управління активами – членів УАІБ, українські та зарубіжні експерти фінансового ринку провели дискусії на теми «Інструменти для портфельних інвестицій та розвиток інфраструктури: реалії та очікування» та «Підходи до адаптації законодавства України у сфері спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення до вимог Директив ЄС», а також два круглі столи, на яких обговорили актуальні питання регулювання діяльності з управління активами, пруденційний нагляд та управління ризиками у компаніях з управління активами.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв висловив незадоволення з приводу зауважень УАІБ, надісланих до Верховної Ради щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів». Незгоду учасників ринку щодо надшироких повноважень регулятора, закладених у законопроекті, він назвав підміною понять і закликав перейти до відкритої дискусії про стратегічні цілі розвитку ринку. Інституційна незалежність Комісії, за словами Т.Хромаєва, ґрунтується на висновках МВФ та IOSCO і полягає у тому, що рівень регуляторної незалежності НКЦПФР не відповідає сучасним вимогам та міжнародним принципам.

Він відзначив, що законопроект, який передбачає новий інструментарій для ринку, зокрема запровадження фінансових, товарних, грошових деривативів, готувався 1,5 року і рішення треба приймати оперативно. При цьому регулятор цілком усвідомлює свою відповідальність, яка, серед іншого, прописана у зазначеному законопроекті, де, зокрема, йдеться про відповідальність за розголошення таємниць та отримання інформації від учасників ринку тощо.

Зі свого боку Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов зауважив, що відкритої дискусії між регулятором та учасниками ринку щодо згаданого законопроекту в частині розширення повноважень Комісії, на жаль, не було. Загалом, УАІБ підтримує документ у частині розвитку фінансових інструментів, але Асоціація занепокоєна нормами, що стосуються змін у сфері його регулювання. Не можна об’єднувати в одному законопроекті питання інструментарію та змін механізмів регулювання ринку.

Вирішення проблем розвитку ринку потребує системного підходу. Вкрай важливо приділити увагу вдосконаленню судової системи та проведенню судової реформи. Тільки таким шляхом можна розраховувати на активізацію інвестиційних процесів та прихід в Україну іноземних інвесторів. Зусилля регулятора та учасників ринку щодо його розвитку мають бути синхронізованими та рівноправними. Повинен бути постійний діалог і УАІБ завжди відкрита для нього, підкреслив Д. Леонов.

Ключовим завданням сьогодні є імплементація директив ЄС, які запроваджують нові стандарти. Однак, немає єдиного розуміння євродиректив, які необхідно імплементувати, насамперед, у частині термінології. Якщо імплементація відбувається на рівні нормативних актів, помилки ще можна буде виправити, а якщо на рівні законодавства - виникнуть значні проблеми.

Головуючий Ради УАІБ наголосив на необхідності чітко систематизувати норми євродиректив, що стосуються тих чи інших видів фінансових інститутів, а також враховувати вітчизняні особливості й не форсувати цей процес. Крім того, треба враховувати норми нових директив ЄС, що набули чинності вже після підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Одним із пріоритетних завдань на поточному етапі, на думку члена НКЦПФР Дмитра Тарабакіна, є збільшення інструментарію фондового ринку. Згідно зі світовою практикою, базовим напрямком у цій сфері має бути створення спотового валютного ринку. На жаль, зараз його реалізація у нашій країні неможлива. У найближчі два роки має відбутися нормалізація валютного обігу. З прийняттям закону про деривативи біржі зможуть створювати валютні деривативи, що стане базою для розвитку ринків інших похідних інструментів.

Враховуючи це, основний акцент робиться на створення нормального прозорого ринку державних облігацій, для розвитку якого є всі умови. Показово, що сьогодні 95% ОВДП обертаються на біржах. Цей ринок потребує створення інституту маркет-мейкерів, якими мають стати ряд великих банків та торговців. Вже йдуть відповідні переговори з Мінфіном та НБУ. На ринок державних цінних паперів планується залучення населення в якості інвесторів. Він також може стати цікавим і для КУА, оскільки надасть можливість створення публічних фондів державних облігацій.

Наступним кроком є формування ефективного ринку корпоративних облігацій. З цією метою до кінця року планується внести відповідні зміни до законодавства, спрямовані на підвищення рівня захисту інвесторів, що вкладають кошти у такі цінні папери.

Підйом ринку акцій відбудеться, на думку Д. Тарабакіна, не раніше ніж за три роки. Ключовим моментом тут є запровадження на законодавчому рівні механізму сквіз-ауту, який врівноважить права мажоритарних та міноритарних акціонерів у ході продажу акцій. Аналогічний термін відводиться й для підготовки першого українського ІРО. Зокрема, за цей час вітчизняні компанії зможуть сформувати необхідну для проведення розміщення звітність, підтверджену аудитором. Паралельно необхідно вирішити питання й з валютним ринком. В іншому випадку такі ІРО українські емітенти проводитимуть за кордоном.

Голова правління «Української біржі» Олег Ткаченко переконаний, що фондовий ринок не може функціонувати окремо від економіки країни, і за останні роки він колосально зменшився. У цей час регулювання ринку не може бути раніше ринку. Регулювання завжди йде за ринком і приводить його у відповідність, а не навпаки. Говорячи про законопроект, який викликав дискусію, О.Ткаченко зазначив, що раніше у ньому не йшлося про повноваження Комісії. Мова йшла про інструменти, але потім в нього вставили блок, який ні з ким не обговорювався. Це і викликало спротив ринку, зазначив він.

Зараз триває процес імплементації європейських директив. Відповідність вітчизняного ринку цим документам буде позитивом, проте їх впровадження повинно відбуватися більш оптимальними кроками. Масштаби роботи європейських компаній, що працюють згідно з цими директивами, набагато більші, ніж у вітчизняних компаній. Поки в Україні не має аналогічних обсягів не доцільно підвищувати вимоги до учасників ринку. Крім того, реальним обсягам ринку має відповідати і його інфраструктура. У цілому, на думку Олега Ткаченка, зміни мають бути системними та поетапними.

Аналізуючи питання розвитку депозитарної системи голова правління НДУ Міндаугас Бакас зауважив, що центральний депозитарій є частиною інфраструктури фондового ринку та його фундаменту. Учасники ринку повинні мати стабільну платформу для надійних та зрозумілих розрахунків як за угодами, що здійснюються на біржах, так і на позабіржовому ринку.

За словами М. Бакаса, запровадження європейських стандартів розрахунків повинно відбуватися поетапно в залежності від потреб ринку. Вони є важливими для українських учасників ринку, а також для іноземних інвесторів, які їх розуміють.

Депозитарій та інфраструктура загалом мають функціонувати у гнучкому юридичному та технічному середовищі, яке б сприяло появі нових інструментів, нових платформ для торгів та налагодженню зв’язків з депозитаріями інших країн, адже для капіталу немає кордонів.

Провідний експерт проекту EU-FINSTAR Харілаос Мерцаніс повідомив, що вільний ринок, яких має бути створений в Україні, дає багато можливостей, в тому числі для розвитку фінансового сектору. Але вільний ринок пов’язаний із ризиками. Треба створювати інституції, що контролюватимуть ці ризики. У цьому зв’язку корисними будуть директиви ЄС, які допомагають контролювати ризики та невизначеності. Імплементація цих директив приведе до консолідації ринку та підвищення довіри до нього. Це достатньо складні документи і процес їхньої адаптації займе певний час. Однак, всі країни ЄС пройшли цей процес.

Для залучення коштів у сучасному світі треба мати ринок капіталу, до якого буде довіра не лише в середині країни, але і ззовні. Тому важливо працювати за європейськими стандартами. У результаті, на українському ринку може поменшати учасників, однак покращиться якість їхньої роботи.

Як нагадав директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов, у рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС наша держава взяла на себе певні зобов’язання щодо імплементації євродиректив. Практично для всіх директив термін імплементації становить чотири роки, починаючи з 1 січня 2016 року. При цьому треба взяти до уваги, що основний текст Угоди було сформовано ще у 2010 році.

В Угоді передбачена імплементація актуальних директив, оскільки європейське законодавство постійно вдосконалюється. Це, зокрема, стосується й директив щодо ринку спільного інвестування.

Європейське законодавство достатньо складне й не обмежується лише директивами, є також регламенти, що містять норми прямої дії. У сфері спільного інвестування планується адаптувати дві директиви та три регламенти. Цей процес відбуватиметься у два етапи - спочатку відбуватиметься вдосконалення закону про ІСІ, а потім відповідної нормативної бази. У вересні Комісія планує розпочати предметний аналіз євродиректив та чинного законодавства на предмет їх відповідності, висновки якого будуть сформовані до початку наступного року.