Суттєве доопрацювання законопроекту № 2284 допоможе уникнути подальшого підвищення колізійності українського законодавства та спотворення вітчизняної моделі держрегулювання замість задекларованої гармонізації із законодавством ЄС

У грудні, напередодні прийняття у першому читанні законопроекту №2284 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, Українська асоціація інвестиційного бізнесу взяла участь у круглому столі «Неринковість» фондового ринку в Україні: економіко-правові складові», який відбувся уІнституті економіки та прогнозування НАН України.

Науковці, експерти та фахівці фондового ринку обговорили об’єктивні реалії фондового ринку в Україні, повноваження регулятора фондового ринку, адекватність регуляторних практик і законодавчих ініціатив НКЦПФР реаліям ринку, стан імплементації міжнародних зобов’язань України у частині транспонування європейського права в Україні та інші актуальні теми.

Учасники круглого столу констатували, що цільові орієнтири розвитку фондового ринку, зафіксовані у Комплексній програмі розвитку фінансового сектору України до 2020 року, залишилися банальною декларацією, попри вражаючі кількісні показники 5-річного «очищення» фондового ринку, динаміка ключових якісних показників є глибоко депресивною, що явно дисонує з тезою про досягнуте очищення і прозорість ринку. В Україні фактично знищено біржовий ринок акцій після низки некомпетентних дій НКЦПФР (нормотворчі експерименти над акціонерними товариствами, профанація процедур squeeze-out, відсутність належного захисту міноритарних акціонерів, хаотична зміна лістингових вимог,  неадекватна рівню розвитку ринку капіталів України імплементація в повному обсязі вимог європейського законодавства щодо розкриття інформації, розробленого для розвинутих ринків.

Позицію УАІБ щодо процесу імплементації вимог законодавства ЄС в Україні на круглому столі представила директор з міжнародних зв’язків Анастасія Гаврилюк, яка  виступила на тему: «Доступ до внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС через імплементацію вимог законодавства ЄС в Україні відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС: невирішуване завдання?». Вона наголосила, що Асоціація підтримує висновок Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, що у законопроекті №2284 за благими намірами ховаються норми, які прямо суперечать праву ЄС та європейським принципам регулювання.

А.Гаврилюк  зазначила, що для отримання доступу на ринок ЄС для КУА та фондів з України, країна та її головний регулятор у цій сфері мають виконати кілька умов, що виходять за межі безпосереднього транспонування законодавства ЄС в українське, яке було б визнано за результатами оцінки Європейської Комісії як відповідне (таке, що долучає український фондовий ринок, індустрію фондів та управління активами, й фінансовий сектор у цілому, до регуляторного режиму внутрішнього Спільного ринку ЄС).

Найбільшою перепоною для доступу українських професійних учасників ринку та фондів до Спільного ринку ЄС є глибокі зміни у регулюванні фінансових ринків у самому ЄС, підкреслила А.Гаврилюк. Вони полягають у суттєвому розширенні наглядових функцій та повноважень пан’європейських регуляторів (у т. ч. щодо цінних паперів та ринків – ESMA), що є транскордонними, однак не можуть поширюватися поза країни-члени ЄС/ЄЕП. Це, на думку Європейської Комісії, опубліковану ще у її звіті про впровадження ПВЗВТ з Україною за 2016 рік, стає на заваді повному впровадженню Україною законодавства ЄС у сфері фінансових послуг, адже новостворені регулятори фінансових послуг на рівні ЄС не мають правових підстав для роботи поза межами ЄС.

Через різку зміну підходу до регулювання фінансових послуг в ЄС, передбачена в Угоді про Асоціацію перспектива надання режиму внутрішнього ринку для України стала непевною. УАІБ підтримує висновок науковців, що Україні та ЄС потрібно обговорити та з’ясувати можливості та перспективи подальшої інтеграції ринків фінансових послуг, одним із варіантів якого може бути компромісне рішення – не впроваджувати найскладніші норми в обмін на спрощений порядок виходу українських компаній на ринок ЄС.

Ще у травні минулого року Іванна Климпуш-Цинцадзе, ексвіцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а нині голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, наголосила, що у 2020 році ми справді маємо можливість після введення Угоди в дію — вперше за п'ять років — говорити про її перегляд, щоб запропонувати ЄС бачення України щодо такого перегляду через те, що в Україні змінилася структура економіки, а в ЄС - правове регулювання в різних галузях. Це дозволяє пропонувати перегляд, але на основі нашого національного інтересу та того, як розвивається і ринок, і право Європейського Союзу.

Серйозною проблемою у процесі підготовки євроінтеграційних законопроектів, на думку А. Гаврилюк, є і нестача або недостатня якість офіційних перекладів директив та регламентів ЄС у сфері фондового ринку та інвестиційних фондів, що можуть провокувати як викривлене розуміння норм права ЄС на етапі їхнього транспонування в українське правове поле, так і подальші юридичні проблеми у ході їх імплементації в Україні учасниками ринку та регулятором.

В УАІБ вважають, що народним депутатам України варто прислухатися до думки ринкового та експертного середовища під час доопрацювання на друге читання законопроекту №2284 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, щоб уникнути подальшого підвищення колізійності українського законодавства та спотворення вітчизняної моделі державного регулювання замість задекларованої гармонізації із законодавством ЄС.