Засідання секції 27 червня 2007 року

27 червня 2007 р. в рамках засідань секцій УАІБ з управління активами та адміністрування пенсійних фондів, а також з управління активами публічних ІСІ відбувся круглий стіл на тему: «Послуги пенсійних та інвестиційних фондів для населення: здійснення особистих заощаджень та подолання бідності». Засідання проходило в Українському інституті розвитку фондового ринку.

Як відзначив головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості публічних ІСІ та обсягів їхніх активів, що, безумовно, є позитивним чинником. Розвиток ІСІ потребує вдосконалення законодавчої бази, в тому числі з питань оподаткування Згідно зі змінами, внесеними наприкінці минулого року до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі виплат дивідендів ІСІ вони не сплачують авансовий внесок з податку на прибуток. Разом із тим, деякі податкові адміністрації, визнаючи дивідендами виплати за акціями корпоративних інвестиційних фондів, не визнають дивідендами аналогічні виплати з пайових фондів, що породжує значні проблеми. При цьому саме в пайових інвестиційних фондах сконцентрований переважний обсяг активів публічних ІСІ. Члени Асоціації повинні також проаналізувати нові норми щодо механізмів оподаткування, закладені в проекті Податкового кодексу і подати свої зауваження та пропозиції до Дирекції. При УАІБ створена секція з бухгалтерського обліку, оподаткування, звітності та аудиту, яка узагальнюватиме ці пропозиції для подальшого їх врегулювання.

Важливим питанням для публічних ІСІ є побудова ефективної маркетингової стратегії щодо реклами продуктів, які вони пропонують. Інститути спільного інвестування, використовуючи у рекламі певні порівняння з іншими фінансовими установами, зокрема, з банками, повинні вказувати реальні трансакційні витрати та механізми оподаткування доходів, отриманих інвесторами. Головним завданням для ІСІ на поточному етапі є завоювання довіри вкладників. До того ж, треба уникати реклами, побудованої на  конфлікті з іншими фінансовими інститутами, що може негативно впливати на розвиток інвестиційного бізнесу.

Позитивний вплив на просування інвестиційних продуктів у регіони України, на думку Дмитра Леонова, має здійснити розвиток фондових магазинів. Різними групами компаній вже сформовано два проекти, що покликані сприяти популяризації інститутів спільного інвестування. В той же час доцільно унеможливити конфлікти інтересів цих груп. Головуючий Ради УАІБ запропонував вироботи колективні вимоги ринку до реклами черед мережі фондових магазинів для запобігання конфлікту інтересів.

На засіданні йшлося також про вдосконалення нормативної бази діяльності ІСІ, зокрема опрацювання УАІБ змін до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів). У подальшому цей документ стане базою для вдосконалення механізмів оцінки активів недержавних пенсійних фондів. 

Поряд із цим, ведеться робота щодо внесення змін до Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», який знаходиться на розгляді у парламенті. Серед основних питань, які мають бути врегульовані цим документом, учасники круглого столу називали: уніфікацію механізмів діяльності корпоративних та пайових інвестиційних фондів, зокрема, щодо визначенні вартості цінних паперів ІСІ при їхньому розміщенні та викупі; запровадження системи формування резервного фонду КУА не за рахунок додаткових внесків її засновників, а шляхом встановлення певного співвідношення резервного фонду до капіталу компанії (ДКЦПФР планує прописати у ліцензійних умовах для компаній з управління активами вимогу про наявність власного капіталу в розмірі 6-7 млн. грн. і розраховує, що КУА буде достатньо трьох років для того, щоб привести власний капітал у відповідність з новими вимогами); відокремлення бухгалтерського та податкового обліку КУА від обліку кожного фонду, активами яких вона управляє; спрощення технологічної процедури роботи ІСІ з інвесторами. 

За інформацією експерта УАІБ Наталії Ковальової, на розгляді у парламенті зараз знаходяться кілька проектів законів щодо подальшого здійснення пенсійної реформи в Україні. Зокрема, у першому читанні парламентом прийнято законопроект «Про недержавне пенсійне забезпечення». Основним завданням документу є вдосконалення Закону шляхом врегулювання проблем, які виникли у ході його практичного застосування. 

Верховна Рада також у першому читанні прийняла законопроект «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування». У ньому пропонується розпочати перерахування частини страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, починаючи з 1 січня 2009 року. Документ передбачає надання можливості громадянам через 11 років після набуття чинності законом, перераховувати пенсійні внески з Накопичувального пенсійного фонду до НПФ. Однак, на думку пані Ковальової, з врахуванням того, що недержавні пенсійні фонди вже накопичили певний досвід й у суспільстві вже формується розуміння необхідності розвитку системи НПЗ, такий термін є завеликим. Крім того, законопроект не містить норм щодо уніфікації механізмів другого та третього рівня пенсійної системи, потреба в якій виникне з початком переводу пенсійних внесків з Накопичувального пенсійного фонду до НПФ. До інших проблем законопроекту слід віднести неврегульованість питань обліку пенсійних активів, відбору КУА для управління активами Накопичувального пенсійного фонду, механізмів здійснення пенсійних виплат тощо. 

У світі існує лише кілька країн, де функціонують накопичувальні пенсійні фонди, в які здійснюються обов’язкові пенсійні внески. Більш ефективною вважається модель, згідно з якою обов’язкові пенсійні відрахування відразу спрямовуються в недержавні пенсійні фонди й на нинішньому етапі доцільно проаналізувати можливості використання такого підходу в Україні. 

На розгляді у парламенті знаходиться законопроект «Про обов’язкову професійну пенсійну систему», внесений групою народних депутатів. Основною проблемою цього документа є те, що переважна його частина присвячена не функціонуванню професійної пенсійної системи, а механізмам створення та діяльності саморегулівної організації у сфері професійного пенсійного забезпечення. Проте, в цілому, запровадження професійної системи є позитивним чинником для НПФ, оскільки вона забезпечуватиме гарантований потік обов’язкових пенсійних внесків до цих установ. Наталія Ковальова вважає за доцільне доопрацювати цей законопроект і передбачити у ньому можливість перерахування пенсійних внесків у рамках професійної пенсійної системи до всіх типів НПФ.