Новини УАІБ

Україна отримала другий транш макрофінансової
допомоги від Європейського Союзу

Україна отримала другий транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 600 млн євро. Отримані кошти будуть спрямовані на фінансування видатків державного бюджету та зменшення негативних наслідків пандемії COVID-19 на економіку. Про це повідомляє сайт Кабінету міністрів.

Для отримання макрофінансової допомоги Україна виконала взяті на себе зобов’язання в частині реалізації структурних реформ, зокрема у сфері управління державними фінансами, належного урядування та верховенства права, покращення бізнес-клімату тощо.

Меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації «виняткової» п’ятої програми макрофінансової допомоги обсягом до 1,2 млрд євро був укладений між Україною та Європейським Союзом у липні 2020 року. Перший транш у розмірі 600 млн євро Україна отримала в грудні минулого року.

Як повідомляє Міністерство фінансів, кредит надано у вигляді довгострокової позики під відсоткову ставку 0,250% з терміном погашення у квітні 2036 року.

З урахуванням отриманих коштів, загальна сума кредитної допомоги ЄС, отриманої Україною у рамках реалізації п’яти програм макрофінансової допомоги протягом 2014 – 2021 років, сягнула 5.01 млрд євро.

*****

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 8,5%

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних, інформує сайт НДУ. Це узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.  

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано перебувала в діапазоні 10–11%, що є близьким до липневого прогнозу НБУ.

У вересні зростання споживчих цін прискорилося до 11% у річному вимірі. Інфляцію і далі підживлювала низка зовнішніх та внутрішніх чинників. Ціни на світових товарних ринках залишалися на високому рівні. Очікувано зберігався й сталий фундаментальний тиск. Вищі виробничі витрати бізнесу на оплату праці, сировину та енергію позначилися на динаміці споживчих цін. Інфляційні очікування також залишалися високими. Водночас сприятлива ситуація на валютному ринку гальмувала зростання цін. Зокрема, завдяки цьому базова інфляція перебувала нижче липневої прогнозної траєкторії.

Інфляція знизиться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, а за підсумками наступного – досягне цілі 5%.

Національний банк зберігає прогноз інфляції на рівні 9,6% у 2021 році. За оцінками НБУ, пік зростання споживчих цін припадає саме на вересень-жовтень цього року. Надалі інфляційний тренд розвернеться. Інфляція сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефектів низької бази порівняння, збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку та високим цьогорічним урожаям сільськогосподарських культур. Зростання споживчих цін також стримуватиметься дією попередніх кроків Національного банку з посилення монетарної політики – оптимізації її операційного дизайну, повного згортання антикризових монетарних заходів і підвищення облікової ставки. Під впливом зазначених чинників інфляція сповільниться до 5% наприкінці 2022 року і надалі перебуватиме близько цілі. Стрімкішому зниженню інфляції завадять триваліше збереження цін на енергоносії на високих рівнях та сталий споживчий попит. Крім того, ураховуючи розтягнуті в часі ефекти цих проінфляційних чинників, сповільнення інфляції до цілі 5% потребуватиме від Національного банку жорсткіших монетарних умов упродовж 2022–2023 років, ніж передбачалося в липневому прогнозі.

Національний банк переглянув прогноз зростання реального ВВП на прогнозному горизонті з огляду на триваліший та суттєвіший вплив пандемії та наслідки від різкого підвищення цін на газ.

У першому півріччі 2021 року відновлення економіки було дещо слабшим, ніж очікувалося. Це зумовлювалося низкою чинників, зокрема впливом карантинних обмежень. Натомість високочастотні індикатори економічної активності свідчать про пожвавлення економіки в другому півріччі. Так, рекордний урожай ранніх зернових культур зумовив швидке зростання сільського господарства. Стійкий споживчий попит підтримав роздрібну торгівлю та пасажирообіг. Пожвавлення інвестиційної активності разом із сприятливою зовнішньою ціновою кон’юнктурою сприяли відновленню будівництва та промисловості. Однак, ураховуючи показники першого півріччя, високі ціни на енергоносії, а також поточне ускладнення епідемічної ситуації, Національний банк погіршив прогноз зростання економіки з 3,8% до 3,1% у 2021 році. Несприятлива ситуація на ринку енергоносіїв разом із наслідками логістичних проблем у світі обмежуватимуть випуск української промисловості та стримуватимуть темпи відновлення економіки і в наступному році. З огляду на це, Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3,8%. У 2023 році економіка зросте на 4%. Зростання економіки на прогнозному горизонті забезпечуватиметься передусім подальшим відновленням світової економіки та розширенням внутрішнього попиту, у тому числі інвестиційного. Також зберігатимуться доволі сприятливі умови торгівлі для українських експортерів. Позитивний вплив матиме й поступове поширення вакцинації, що дасть змогу уникнути локдаунів чи інших обмежень для економічної діяльності. Це, зокрема, допоможе повноцінно відновитися сектору послуг та сприятиме поступовому поверненню рівня участі населення в робочій силі до допандемічних рівнів. 

Завдяки рекордному врожаю та високим експортним цінам дефіцит поточного рахунку у 2021 році буде незначним, але надалі помірно розширюватиметься.

Дефіцит поточного рахунку у 2021 році становитиме близько 1% ВВП. У наступні роки від’ємне сальдо поступово зросте до 3–4% ВВП. Це зумовлюватиметься певним погіршенням умов торгівлі та підвищенням споживчого й інвестиційного попиту в міру відновлення економіки. Сформований дефіцит поточного рахунку буде повністю компенсований припливом капіталу в Україну – як боргового, так і у формі прямих іноземних інвестицій.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

Україна досягла угоди з МВФ на рівні персоналу (SLA). Це уможливило розгляд Радою директорів МВФ першого перегляду програми stand-by, а також запиту про продовження програми. Виконання діючої програми stand-by забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021–2022 роках, кращі умови для зовнішніх запозичень, а також підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів. Співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів в обсязі 30–31 млрд дол. США в наступні роки.

Відповідно до базового сценарію, для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8,5% щонайменше до ІІІ кварталу 2022 року, а не до ІІ кварталу, як очікувалося в липні.

НБУ зазначає, що зниження облікової ставки протягом наступного року відбуватиметься більш поступово, ніж прогнозувалося. Очікується також, що її рівень на кінець 2022 року становитиме 7,5% порівняно з 6,5% у попередньому прогнозі.

Ключовими ризиками для економіки є значне посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.

*****

НКЦПФР: учасники ринку повинні готуватися до старту нової системи атестації

З 2022 року на ринках капіталу стартує нова сучасна система атестації фахівців, яка впроваджує ефективні та прозорі форми перевірки знань з урахування кращої світової практики, повідомляє сайт НКЦПФР.

Комісія нагадує, що з 01.01.2022 року атестація осіб, які здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, провадиться відповідно до нових вимог Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку.

Нові правила передбачають дворівневу систему атестації, що дозволяє чітко розмежувати фахівців, які отримують кваліфікаційне посвідчення вперше від тих, хто планує продовжити здійснювати дії пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на ринках капіталу.

Відтепер буде скасовано норми щодо обов’язкового проходження навчання, а також особам надається можливість безперервного професійного розвитку з метою спрощення проходження атестації.

Система атестації передбачає функціонування таких нових структур, як: Атестаційні центри, що забезпечують організацію та адміністрування перевірки знань фахівців на фондовому ринку, та Методичного центру, що надає технічне та методологічне забезпечення атестації фахівців.

Комісія звертає увагу, що для комфортного проходження розгляду заявок від юридичних осіб, які мають намір отримати статус Методичного центру, рекомендуємо подавати відповідні документи до Комісіїне пізніше першої половини листопада 2021 року. Визначення юридичної особи Методичним центром здійснюється за умови прийняття Комісією рішення про погодження поданих документів від заявника.

Для сертифікованих фахівців та осіб, які мають намір здійснювати професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках,Комісія запроваджує перехідний період. Впродовж першого кварталу 2022 року для отримання Сертифікату фахівця, заявник має право подавати кваліфікаційні свідоцтва, отримані до або після набрання чинності нових вимог. Однак з 01.04.2022 року почнуть діяти нові норми, тому особи, які отримали кваліфікаційні свідоцтва до 31.12.2021 та бажають отримати Сертифікат фахівця, повинні будуть пройти повторну атестацію.

*

У зв'язку з підготовкою до запровадження на ринках капіталу нової системи атестації фахівців Українська асоціації інвестиційного бізнесу, як СРО, розробила, а НКЦПФР погодила Порядок фіксації стану безперервного професійного розвитку фахівців на ринках капіталу та нарахування токенів, з яким можна ознайомитися за посиланням.

*****

Комісія схвалила нові стандарти корпоративного
 управління у професійних учасниках

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила ряд проєктів щодо стандартів корпоративного управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, повідомляє сайт регулятора.

Для ефективного, зрозумілого впровадження та функціонування системи корпоративного управління в професійних учасниках, Комісія розробила п’ять проєктів стандартів.

Один із стандартів встановлює основні поняття та термінологію, що застосовуються в процесі корпоративного управління в професійних учасниках. Дія кожного із наступних чотирьох поширюється на тих професійних учасників, коло яких визначено у назві самого стандарту. Зокрема, вони регулюють питання в залежності від типу учасника та особливостей його діяльності. Комісія нагадує, що раніше це був один документ, який розповсюджувався на всі типи професійних учасників.

Планується, що дія стандартів під номером три та п’ять поширюватиметься на професійного учасника з дня оприлюднення відомостей про його включення до переліку системно важливих професійних учасників, який затверджується рішенням НКЦПФР.

Щодо банків, які, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підприємствами, що мають суспільно важливе значення, але які не належать до системно важливих професійних учасників ринків капіталу, затвердження окремого стандарту наразі не передбачається.

Проєкти стандартів розміщенона офіційному вебсайті Комісії для отримання пропозицій і коментарів від професійної спільноти та всіх зацікавлених сторін:

–Стандарт № 1«Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Основні поняття та терміни»;

–Стандарт № 2«Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес та які не є банками»;

–Стандарт № 3«Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які не є банками»;

–Стандарт № 4«Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які не належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес та до системно важливих професійних учасників»;

–Стандарт № 5«Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які є банками».

*****

Депутати планують скасувати обов'язок щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника для низки юросіб, у переліку - і пенсійні фонди

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо вдосконалення інституту зазначення  відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи» № 6131-2.

Як зазначається у Пояснювальній записці до законопроєкту, його метою є виключення ряду юридичних осіб з переліку юридичних осіб, на яких поширюється зобов’язання подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а також врегулювання інших питань, пов’язаних із необхідністю зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Зокрема, йдеться про те, що у вказаному переліку відсутні ряд юридичних осіб, які відповідають ознакам добровільності об’єднання та неприбутковості та, щодо яких відсутня доцільність у подачі відповідної інформації про кінцевих бенефіціарних власників, а саме: громадські об’єднання та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, органи самоорганізації населення, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, споживчі товариства, релігійні організації, пенсійні фонди, недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання), адвокатські бюро.

Законопроект на розгляді у Комітеті з питань економічного розвитку.

*****
Мінсоцполітики пропонує зробити добровільною участь людини у сплаті внесків до накопичувальної системи зі 100% бонусом від держави

Мінсоцполітики пропонує не зобов’язувати людей сплачувати внески на загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення за власний рахунок, але заохочувати їх це робити через 100% бонус від держави в рамках 1% від заробітної плати на старті роботи системи.

Такі пропозиції Мінсоцполітики напрацювало в результаті обговорення системи внесків з Міністерством фінансів та місією Світового банку.

З урахуванням положень зареєстрованого проекту „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення” (реєстр. № 2683-3), яким передбачається впровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, пропонується така модель накопичувальних внесків:

Обов’язкові внески на індивідуальні рахунки людей в розмірі 1% сплачує роботодавець (за рахунок зниження ЄСВ) на користь всіх осіб, щодо яких він є страхувальником у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Добровільні внески на власні індивідуальні рахунки в розмірі 1% сплачують всі застраховані особи з власної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) на умовах автозапису з правом відмови.

На індивідуальні рахунки людей, які не відмовились від добровільної сплати накопичувальних внесків з власної зарплати, держава перераховує додаткові стимулюючі внески в розмірі 1%.

Таким чином, всі застраховані особи автоматично стають учасниками другого рівня пенсійної системи і отримують від 1% до 3% від своєї заробітної плати на власні пенсійні рахунки, відповідного до свого вибору.

У міністерстві зазначають, що податковий тиск на роботодавців не зростає за рахунок зниження ЄСВ на розмір накопичувального внеску.

Людина має право в будь-який час відмовитися від сплати добровільного накопичувального внеску з власної зарплати. Додаткові стимулюючі внески від держави на індивідуальний рахунок такої людини в цьому випадку припиняються. Після відмови за нею залишається право поновити сплату добровільних внесків в будь-який час за власним бажанням з одночасним поновленням сплати стимулюючого внеску від держави.

Крім того, з урахуванням кращих світових практик підвищення охоплення працюючих системою пенсійних накопичень, пропонується кожні два роки проводити повторний автозапис учасників, які раніше відмовились від сплати внесків за власний рахунок. Право відмовитись за ними зберігається. 

Людина на кожен свій внесок за рахунок співфінансування від держави фактично одразу отримає 100-відсоткову дохідність додатково до дохідності від інвестування.

Таким чином не відбуватиметься примусу громадян до сплати накопичувальних внесків за власний рахунок. Натомість будуть ефективні стимули до добровільної участі людей у сплаті внесків до системи та гнучкі умови розвитку системи в подальшому.

Право вибору сприятиме формуванню активної позиції людей щодо пенсійних накопичень, стимулюватиме свідомий вибір пенсійного провайдера, що позитивно вплине на розвиток конкуренції у сфері накопичувального пенсійного забезпечення, знизить ризики монополізації, позитивно вплине на розвиток недержавного пенсійного забезпечення, детінізацію зайнятості і зарплат, підвищення фінансової грамотності, підвищення довіри до фінансових установ та підвищення добробуту населення в цілому, а особливо у пенсійному віці.

*****
Держстат та Мінекономіки про промислове виробництво у січні–вересні 2021 року

Згідно з даними Державної служби статистики, у вересні 2021 року індекс промислової продукції становив: сезонно скоригований (порівняно з серпнем 2021р.) ¬– 98,2%; скоригований на ефект календарних днів (порівняно із вереснем 2020р.) – 99,1%.

У січні–вересні 2021 року порівняно із січнем–вереснем 2020 року індекс промислової продукції становив 101,4%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 101,2%, переробній – 101,6%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 101,2%.

*

Коментуючи дані Держстату, Мінекономіки зазначає, що протягом січня-вересня 2021 року промвиробництво в Україні зросло на 1,4%. У тому числі у переробній промисловості – на 1,6%, добувній - на 1,2%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,2%.

Як підкреслив Перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк, сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках продовжує впливати на зростання промвиробництва в окремих галузях. Зокрема, у вересні спостерігалося зростання в добувній промисловості. Також ми бачимо зростання у інвестиційно-спрямованих видах діяльності, що свідчить про активізацію реалізації підприємствами інвестиційних проектів.

Так, за даними Держстату, виробництво інвестиційних товарів зросло на 2,5%, та саме воно сформувало найбільший внесок у індекс промислової продукції. Зокрема, виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування зросло на 5,5%, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції – на 0,8%, машинобудування – на 0,7%.

Водночас у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря у вересні спостерігалось зменшення виробництва на 2,4% на тлі скорочення споживання природного газу через збільшення його вартості, що вплинуло на зменшення розподілення природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи. Зокрема, за даними Держстату, у серпні 2021 року використання газу зменшилося на 24,6% порівняно з серпнем попереднього року.

У вересні спостерігалося зменшення виробництва також харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів через низьку сировинну базу для переробки з боку сільського господарства в умовах пізнього початку збору врожаю соняшника.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власноюінформацією