Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за грудень 2019 року

За результатами грудня 2019 року індекс ПФТС знизився на -0,14%, а індекс УБ навпаки, збільшився на +1,75%. За підсумками 2019 року українські індекси значно втратили: так, ПФТС зафіксував -8,89%, індекс УБ – -10,93%.

 За зміною рівня доходності сектори публічних ІСІ розподілилися таким чином:  на першому місці – відкриті фонди (-1,53% річних), на другій сходинці – закриті фонди (-11,96% річних), інтервальні ІСІ – на третьому місці (-16,47% річних).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 16 відкритих ІСІ станом на 27.12.2019 р. становила 80,85 млн. грн. Відповідно до наданих на кінець попереднього місяця даних, загальне зменшення чистих активів становило -760,97 тис. грн. (-0,94%). Чистий відтік коштів у секторі становив -409,14 тис. грн.

За підсумками місяця лише п’ять фондів зафіксували позитивну зміну ВЧА, інші -  закінчили місяць зі зниженням показників. У грудні діапазон доходності інвестфондів коливався у межах від +1,82% до -1,19%.

За результатами грудня лідерами залучення капіталу у секторі відкритих ІСІ стали:

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+26,76 тис. грн. (+2,10%)) – завдяки додатковому розміщенню ІС (+3,04% в обігу) отримав 38,06 тис. грн. чистого притоку капіталу;

Інші фонди отримала зростання ВЧА виключно за рахунок позитивної переоцінки складових інвестпортфелів.

Найбільші виплати інвесторам у грудні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (-567,64 тис. грн. (-1,91%) – найбільший чистий відтік за місяць у розмірі -285,14 тис. грн., пов'язаний з бажанням інвесторів зафіксувати дохід (-0,96% в обігу);

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (-133,81 тис. грн. (-1,74%) – пред’явлення інвесторами до погашення 19 шт. ІС призвело до чистого відтоку у розмірі -69,24 тис. грн.;

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (-47,66 тис. грн. (-3,87%) – отримав чистий відтік капіталу у розмірі -41,97 тис. грн. через негативну переоцінку портфеля та виплати інвесторам (-3,43% ІС в обігу).

Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (36,00% сукупної ВЧА (29,11 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (9,81% сукупної ВЧА (12,13 млн. грн.)), третім став фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (9,33% (7,55 млн. грн.)). Четверте місце посів фонд «ОТП Класичний» (7,70% (6,22 млн. грн.), на почесному п’ятому місці розташувався «Софіївський» (6,29% (5,10 млн. грн.)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Надбання» (+1,82%), «ОТП Класичний» (+1,28%) та «Альтус-Збалансований» (+0,74%).

Найгірші показники за доходністю у грудні продемонстрували фонди «ВСІ» (-1,19%), «КІНТО-Класичний» (-0,96%) та «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-0,91%).

Інтервальні фонди

У грудні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,64 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА збільшилася на +4,87 тис. грн. (+0,20%).

Доходність фондів у грудні була такою: «Паритет» (+0,68%) та «ТАСК Український Капітал» (-0,73%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів двох закритих ІСІ, які включено до огляду, на кінець місяця склала 12,06 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -72,11 тис. грн. (-0,59%).

Лідером із залучення коштів інвесторів у грудні був фонд «Індекс Української Біржі» (-66,75 тис. грн. (-0,59%) – найбільший чистий притік за місяць у розмірі +97,25 тис. грн. через збільшення ЦП в обігу (+0,87%).

Доходність закритих фондів у грудні: «Індекс Української Біржі» (-1,45%) та «ТАСК Універсал» (-0,60%).

*****

Парламент прийняв законопроект, одна з норм якого передбачає перенесення початку подання фінзвітності в електронному форматі XBRL на 2020 рік

2020 рік стане першим звітним періодом, за який підприємства будуть зобов’язані подавати фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі.

Це передбачено прийнятим 16 січня 2020 року Верховною Радою у другому читанні та в цілому проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстраційний №1209-1).

Згідно прийнятого законопроекту вносяться зміни до Закону «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо удосконалення деяких положень" (№ 2164), якими на рік переноситься запровадження єдиного електронного формату, що допоможе більш якісному налаштуванню Системи фінансової звітності в Україні на основі використання документів у форматі Inline XBRL (iXBRL).

Прийняттю цих змін посприяла позиція професійних асоціацій небанківського фінансового ринку. З вересня 2019 року Асоціації ініціювали проведення обговорень у робочій групі Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України та наголошували на необхідності відтермінувати запровадження єдиного електронного формату, що дозволить доопрацювати та адаптувати систему, поліпшити процес валідації, а також підготувати фахівців та розробити програмні продукти для складання фінансової звітності у форматі іXBRL.

Очікується, що норма набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього закону.

*****

Регулятори фінансового ринку затвердили Стратегію розвитку
фінансового сектору України до 2025 року

Регулятори фінансового ринку – НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міністерство фінансів, ФГВФО - затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Про це повідомляє прес-служба Нацбанку.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України. Вона замінить Комплексну програму розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років.

Стратегія передбачає розвиток фінансового сектору за п’ятьма основними напрямками:

- зміцнення фінансової стабільності;

- сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;

- розвиток фінансових ринків;

- розширення фінансової інклюзії;

- впровадження інновацій у фінансовому секторі.

Для подальшого зміцнення фінансової стабільності регулятори серед іншого спрямовуватимуть свої зусилля на посилення захисту прав кредиторів та інвесторів, запровадження плану дій BEPS, підвищення рівня корпоративного управління у фінансових установах, посилення вимог до їх внутрішнього контролю, удосконалення системи гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку, впровадження ризик-орієнтованого нагляду за небанківськими фінансовими установами, регуляторних вимог у сфері регулювання та нагляду за банками та небанківськими фінансовими установами, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС тощо.

Макроекономічний розвиток стимулюватиметься шляхом активізації кредитування малого і середнього підприємництва, зокрема фермерських господарств під заставу землі, усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування, експортного фінансування. Іншими важливими завданнями за цим напрямом є виважена фіскальна політика, розвиток ринку небанківського кредитування, посилена координація дій Міністерства фінансів та Національного банку, запровадження II рівня та удосконалення регулювання III рівня пенсійної системи, розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Для розвитку фінансових ринків регулятори працюватимуть над завершенням валютної лібералізації, створенням ліквідних ринків фінансових інструментів (деривативів, корпоративних акцій та облігацій тощо), дерегуляцією ринків небанківських фінансових послуг з низьким рівнем ризиків або тих, що не відповідають практикам ЄС, регулюванням страхової діяльності відповідно до Solvency II та принципів IAIS, забезпеченням правового регулювання страхових посередників, створенням на законодавчому рівні необхідних передумов для розвитку ринків кредитних спілок та надання послуг фінансового лізингу, модернізацією біржової та депозитарної інфраструктури, створенням Комплексної інформаційної системи моніторингу фондового ринку, застосуванням міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу (вимог CSDR, EMIR, MIFID ІІ, MIFIR, PFM) тощо.

З метою розширення фінансової інклюзії будуть упроваджені стандарти ринкової поведінки фінустанов і розкриття інформації про фінансові продукти, активізовані цільові програми для підвищення фінансової грамотності населення, а також буде посилено захист прав споживачів, створено стимули для розвитку платіжної інфраструктури для безготівкових операцій, розширено і вдосконалено систему гарантування вкладів тощо.

Інновації у фінансовому секторі охоплюватимуть широкий спектр дій, серед яких, зокрема: розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID, створення платформи для краудфандингу та венчурного капіталу, а також регуляторних «пісочниць» за типом sandbox, запровадження нових технологій для платежів та переказів, розширення доступу учасників фінансових ринків до публічних реєстрів, розвиток big data, blockchain та хмарних технологій тощо.

Стратегія передбачає проведення реформ в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу. Реалізація Стратегії дасть змогу створити за п’ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор. За таких умов він стане драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та сприятиме підвищенню добробуту громадян через ефективне акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів в економіці.

*****

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Рішення «Про затвердження Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку»

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Рішення «Про затвердження Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він розроблений з метою забезпечення координації роботи з атестації осіб, які здійснюють або мають намір здійснювати дії, пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку.

Проектом Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку передбачено, зокрема, створення двох структур: Атестаційного центру, що забезпечує організацію та адміністрування атестації фахівців на фондовому ринку, та Методичного центру, що надає технічне та методологічне забезпечення атестації фахівців. Також Положенням передбачено дворівневу систему атестації, що дозволить розмежувати фахівців, які отримують кваліфікаційне посвідчення вперше від тих, хто планує продовжити дію кваліфікаційного посвідчення або отримати його за іншим напрямом роботи на фондовому ринку.

НКЦПФР отримала пропозиції до проекту Рішення «Про затвердження Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку» від Української асоціації інвестиційного бізнесу та Українського інституту розвитку фондового ринку ДНВЗ «Київський національний економічний університет імені Вадим Гетьмана». За результатами їх опрацювання Комісією були частково враховані зазначені пропозиції та, відповідно, доопрацьований проект Рішення.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, в єдиному електронному форматі»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, в єдиному електронному форматі». Документ розроблений відповідно до пункту 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2000 р. №419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (зі змінами) з метою запровадження удосконаленого порядку подання фінансової звітності в уніфікованому електронному форматі та здійснення ефективнішого регуляторного процесу.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 (зі змінами), визначено, що фінансова та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Проектом рішення передбачено запровадження механізму подання і оприлюднення фінансової звітності суб’єкта подання, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, в єдиному електронному форматі та здійснення Комісією контролю за поданням такої фінансової звітності суб’єкта подання.

*****

Центральний депозитарій розширив функціонал web-сервісу «Кабінет клієнта».

Центральний депозитарій розширив функціонал web-сервісу «Кабінет клієнта». У повідомленні прес-служби НДУ зазначається, що клієнти Центрального депозитарію в «Кабінеті клієнта» додатково отримають можливість подання розпоряджень на виконання облікової операції переказу цінних паперів у формі електронного документа, зокрема:

- надання розпорядження щодо переказу на рахунок емітента викуплених у власника цінних паперів;

- надання розпорядження щодо переказу раніше викуплених цінних паперів з рахунку емітента на рахунок власника;

 - надання розпорядження щодо переказу цінних паперів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи/депозитарію-кореспондента для зарахування прав на них на рахунок власника при розміщенні поза біржою;

- надання розпорядження щодо переказу на рахунок емітента опціонних сертифікатів за результатом виконання зобов’язань емітента.

Функціонал став доступний з 9 січня 2020 року.

*****

Обсяг угод на вторинному ринку ОВДП, номінованих
у гривні, у 2019 році зріс на понад 70%

За оцінками НБУ, обсяг угод на вторинному ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованих у гривні, у 2019 році зріс на понад 70% - з 72 млрд. грн. до 123 млрд. грн. (без неринкових угод та угод, що повязані з первинними розміщеннями). Це свідчить про подальше зміцнення довіри інвесторів до гривні і державних цінних паперів, зазначається на офіційній сторінці Нацбанку у Facebook.

Така динаміка є також індикатором суттєвого зростання ліквідності вторинного ринку ОВДП, що робить інвестиції у нього привабливішими.

Минулорічне зростання ринку ОВДП пов’язане насамперед з відкриттям лінку з міжнародним депозитарієм Clearstream, що спростило доступ іноземних інвесторів до українського ринку. Як результат, упродовж минулого року нерезиденти інвестували в гривневі облігації Уряду близько $4,3 млрд. Приплив цих інвестицій сприяв помітному пожвавленню як первинного, так і вторинного ринку ОВДП.

Ринок державних цінних паперів має суттєвий потенціал і для подальшого зростання. Прискорити процес має, зокрема, концентрація вторинного ринку ОВДП на міжнародних торгівельних платформах, що сприятиме розширенню бази інвесторів, прозорішому ціноутворенню та зростанню ліквідності ринку. Цьому також сприятиме очікуване переформатування ринку первинних дилерів ОВДП, які мають чітко дотримуватися зобов’язань щодо підтримки котирувань.

*****

Фонд держмайна запускає віртуальні кімнати даних
по об’єктах приватизації у тестовому режимі

Фонд держмайна запускає віртуальні кімнати даних по об’єктах приватизації у тестовому режимі, інформує прес-служба ФДМУ.

Передбачається, що по більшості об’єктів приватизації буде створено віртуальне сховище документів, що є важливим фактором прийняття рішення інвесторами щодо купівлі того чи іншого об’єкту. Зазвичай цей перелік включає установчі, дозвільні, організаційні, операційні, претензійно-позовні та правовстановлюючі документи, документи з праці, фінансову звітність та договори.

Головна мета такого розкриття – спростити доступ до інформації та прибрати корупцію при її отриманні, збільшити прозорість процесу приватизації, підвищити конкуренцію та, відповідно, ціну об’єктів на аукціонах.

Наразі доступ до всіх наявних документів, що не містять комерційної таємниці, буде надаватися всім охочим після короткої реєстрації на порталі vdr.spfu.gov.ua. Очікується, що протягом І-го кварталу 2020 року буде впроваджена повноцінна система кімнат даних, що передбачатиме угоду про нерозголошення та розкриття всієї інформації по об’єкту.

Також планується створення й фізичної кімнати даних, завітавши до якої можна буде ознайомитися з оригіналами документів згідно відповідного доступу.

*****

За січень-листопад 2019 року негативне сальдо
зовнішньої торгівлі товарами склало $9373,7 млн.

За січень–листопад 2019 року експорт товарів з України становив $45963,3 млн., або 106,3% порівняно із січнем–листопадом 2018 року, імпорт – $55337 млн., або 106,2%. Негативне сальдо склало $9373,7 млн. (за січень–листопад 2018 року також негативне сальдо становило $8869,5 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту, як і за січень–листопад 2018 року, становив 0,83.

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 225 країн світу.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією