Регулятор став партнером учасників фондового ринку

Сергій Влад, "Голос України", 20.06.2012

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=259860

Останнім часом спостерігається підвищений інтерес до цінних паперів низки українських компаній на міжнародних фондових біржах Франкфурта, Лондона, Варшави. На думку багатьох експертів, це сталося завдяки зусиллям Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), які спрямовано на розкриття наявного потенціалу вітчизняного фондового ринку. Мало того, НКЦПФР уже дбає не тільки про представлення українських емітентів на міжнародних ринках, а й про залучення іноземних цінних паперів в Україну. Така концепція уже підтримана учасниками ринку, але ще не затверджена Нацбанком.

38 принципів і три мети

Це добре, що НКЦПФР віддає перевагу партнерським відносинам з експертним середовищем — законодавцями, саморегулівними асоціаціями, консультативними радами.

Адже, хоч би що там казали, а ринок цінних паперів — чи не найслабше місце нашої економіки взагалі й фінансового ринку, зокрема. Присутність українських емітентів на міжнародних ринках ще не означає стійкого попиту на них. А відсутність нових розміщень цінних паперів на фондовому ринку нашої країни свідчить про недовіру інвесторів до гарантій організованого ринку. І це зрозуміло: чимало угод укладається поза біржою, корпоративні суперечки вирішуються поза судом, методика оподаткування інвестиційного прибутку потребує вдосконалення, корпоративні суперечки вирішуються часто з допомогою інсайдерської інформації та рейдерства. Усе це, на жаль, наслідок відлучення емітентів від своїх акціонерів, яке розпочалося ще в період сертифікатної приватизації і триває дотепер.

Тим більш значущою видається ініціатива НКЦПФР проаналізувати, як втілюються у життя 38 нових Принципів регулювання ринків цінних паперів ІOSCO — організації, яка об’єднує понад 180 країн світу. Її представники, як очікується, приїдуть невдовзі до Києва. Ці принципи переслідують три мети: захистити інвесторів, забезпечити функціонування прозорого, справедливого, ефективного ринку і знизити системні ризики. Це те, як вважає голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв, чого наш фондовий ринок потребує зараз найбільше.

Зроблено вже не менше, ніж треба зробити

Але чи не налякають наші порядки ревізорів? Жодним чином. Бо зроблено не менше, ніж треба зробити. Останні два роки, за активного сприяння Верховної Ради, в цих напрямках змінювалася і нормативна, і законодавча база. Якщо два роки тому ухвалювали по кілька законодавчих актів, спрямованих на розвиток фондового ринку, то за 2010—2011 роки їхня кількість зросла до 21 при тому, що розробником більшості з них була НКЦПФР.

Але не вона одна. Бо стало правилом залучати до законотворчості учасників ринку, що згуртовує їх і покращує якість реалізованих проектів. Ще 2010 року в НКЦПФР створили галузеві комітети за певними напрямами регулювання, відповідно всі нормативні документи регулятора, а також законодавчі ініціативи проходять фахову експертизу. В комісії також створили низку консультативно-дорадчих органів — стратегічну групу, експертну раду з питань корпоративного управління, консультаційну раду з бухгалтерського обліку та аудита, громадську раду, які унеможливили формальний підхід до процесу державного регулювання і розвитку фондового ринку країни.

Так, до створеної стратегічної групи НКЦПФР увійшли 28 компаній-лідерів, які спільно обговорюють стратегію регулювання фондового ринку. Як наслідок, у прикінцевій редакції Податкового кодексу було враховано 90 відсотків спільних пропозицій. Мало того, на рику вже сформувалися саморегулівні асоціації, які могли б мати певні делеговані повноваження щодо контролю за правилами і стандартами діяльності на фондовому ринку. На думку голови Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитра Леонова, НКЦПФР вдалося мобілізувати менеджмент не на процес як такий, а на результат. Зокрема, системних позитивних зрушень зазнала інфраструктура фондового ринку — Національна депозитарна та біржова системи.

У пріоритеті — законодавство

Законотворча діяльність — безумовний пріоритет. Нині у Верховній Раді перебуває на розгляді три глобальні інфраструктурні проекти, які мають створити умови для успішної адаптації національного законодавства до світових стандартів. Це законопроект «Про інститути спільного інвестування» (ІСІ, недержавні пенсійні та інвестиційні фонди)», «Про похідні ( деривативи)» та «Про Національну депозитарну систему», який уже схвалено в першому читанні. Побутує думка, що процес розгляду останнього документа невиправдано затягується, проте це не так. Уперше питання щодо підготовки надзвичайно важливого для ринку законопроекту про Національну депозитарну систему порушили ще 2004 року. Але впродовж подальших років нічого не зробили, якщо не зважати на декларації. Зусиллями учасників ринку і НКЦПФР законопроект уже направлений на розгляд законодавців. Його вже готують до другого читання, тож є надія, що він буде схвалений ще на поточній парламентській сесії. Адже він конче потрібний саме інвесторам. Чи варто зайвий раз пояснювати, що добре організована депозитарна система обліку прав власності на цінні папери убезпечує ринок від корпоративних конфліктів, рейдерських захоплень та маніпуляцій, які, на жаль, ще мають місце. З другого боку, прийняття цього документа сприятиме створенню прозорої та надійної системи розрахунків на ринку, яка нівелюватиме ризики зловживань з цінними паперами.

Окрім цих законопроектів, НКЦПФР працює над удосконаленням реалізації корпоративної реформи, на що спрямований проект законодавчих змін до Закону України «Про акціонерні товариства». А законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» (щодо державного регулювання ринку цінних паперів) покликаний усунути прогалини в законодавчому полі, які стосуються боротьби з фіктивними цінними паперами та окремими операціями на ринку РЕПО. Розширенню фінансових інструментів сприятиме прийняття закону про іпотечні та цільові облігації

Якщо ми ставимо завдання привести своє законодавство до вимог європейського континенту й увійти в сім’ю розвинених фінансових регуляторів, то ми маємо бути готові відповісти на всі виклики. Поки що, на думку віце-президента інвесткомпанії «КІНТО» Анатолія Федоренка, НКЦПФР досягла підвищення результативності законодавчого забезпечення діяльності фондового ринку. Але ще слід доопрацювати і схвалити Програму розвитку фондового ринку на 2012—2014 роки, головне — не розслаблятися.