Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

10 жовтня 2019 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, у якому взяв участь член НКЦПФР О. Панченко.

Члени Ради розглянули звіт про виконання плану та бюджету УАІБ за 3-й квартал 2019 року та на підставі звіту Ревізійної комісії ухвалили його. Затверджено також план роботи та бюджет УАІБ на 4-й квартал 2019 року.

Члени Ради також затвердили рішення Дисциплінарного комітету УАІБ про застосування до компанії ТОВ «КУА «СВІТЛОЗАР» (м.Київ) дисциплінарної санкції «виключення зі складу членів Асоціації» за порушення вимог внутрішніх документів УАІБ.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 21 листопада 2019 року.

*****

НКЦПФР працює над проектами законів, які сприятимуть
розвитку фінансової системи

НКЦПФР працює над проектами законів, які сприятимуть розвитку фінансової системи.

Як повідомляється на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook, протягом останніх п’яти років зміни законодавства, потрібного для розвитку фінансової системи, постійно були не на часі. Це коштувало Україні катастрофічного погіршення позицій у світовому рейтингу The Global Competitiveness Index, зокрема у його компоненті «Рівень розвитку фінансової системи».

«Щоб кардинально змінити ситуацію у 2020 році, нам всім, а особливо народним депутатам, потрібно плідно попрацювати над фінансовими законами. Ось перший спойлер з цього приводу - наступного тижня ми вийдемо з великими змінами законодавства щодо ринків капіталу і товарних ринків, які дозволять Україні і українським фінансовим інструментам отримати так званий «фінансовий безвіз». Тож чекайте на новини», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

При цьому Комісія продовжує працювати над іншими законопроектами. Серед них, зокрема, законопроект про захист прав інвесторів від зловживань на ринках капіталу (запровадження в українське законодавство принципів IOSCO), законопроект про другий (накопичувальний) рівень пенсійної системи, законопроект про інститути спільного інвестування (імплементація в законодавство євродиректив UCITS та AIFMD), оновлений закон про депозитарну систему (імплементація в законодавство CSDR). Всі вони будуть запропоновані на розгляд або до кінця року, або у І кварталі наступного року.

*****

У Проекті USAID «Трансформація фінансового сектору» окреслили основні етапи підготовки фахівців на ринку цінних паперів України

У Проекті USAID «Трансформація фінансового сектору» окреслили основні етапи підготовки фахівців на ринку цінних паперів України.

У повідомленні Проекту, зокрема, зазначається, що він вітає завершення чергового важливого етапу підготовки проекту Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме оприлюднення проекту для обговорення.

Проект Положення є результатом спільної роботи НКЦПФР, CFA Society Ukraine та Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» в рамках реформи системи підготовки та атестації фахівців фондового ринку.

Першим етапом був аналіз чинної практики застосування теорії та законодавства фахівцями фондового ринку та керуючих активами, проведений у 2018 році.

Проекту USAID зазначають, що результатом реформи мають бути професійні фахівці на ринках капіталу, зі знаннями, які відповідають кращим світовим практикам, та з високими етичними стандартами. Для цього процес навчання та складання іспитів має бути прозорим, а отримані оцінки, завдяки сучасним технологіям, - максимально об’єктивними та незалежними.

Наступним кроком у втіленні реформи будуть нові навчальні програми для фахівців фондового ринку. Передбачається, що до складу іспиту входитимуть чотири модулі: знання з основ економіки та фінансів; знання етичних норм; знання законодавства; практичні вміння та навички. Два перші модулі будуть загальними для всіх напрямків кваліфікації, тоді як два останні будуть спеціальними для кожного напрямку.

*****

Другий рік поспіль на ринку державних цінних паперів
спостерігається стабільний попит

Другий рік поспіль на ринку державних цінних паперів спостерігається стабільний попит. Вітчизняний фондовий ринок, який з 2008 року перебував у стані стагнації, демонструє перші сигнали його відновлення.

До такої думки прийшли учасники експертного обговорення Європейської Бізнес Асоціації «Ринок цінних паперів: реалії та перспективи», організованого спільно з Фрідом Фінанс Україна.

Як пояснив у прес-релізі ЄБА Начальник управління депозитарної діяльності НБУ Андрій Супрун, перші кроки по відновленню активності на локальному фондовому ринку відбуваються завдяки зусиллям Національного банку, які спрямовані на забезпечення фінансової стабільності, що, зокрема, приводить до збільшення довіри до державних цінних паперів, таких як облігації внутрішніх державних позик.

«Наразі рано говорити про досягнення у відновленні ринку акцій чи корпоративних облігацій, що є необхідним для розвитку повноцінного фондового ринку, але пожвавлення ринку ОВДП, а саме високий попит нерезидентів та вітчизняних приватних інвесторів – це тригер для широкого кола вкладників, що цьому ринку можна довіряти», – відзначив А.Супрун.

Останнім часом було зроблено чимало зусиль, щоб підвищити доступність українського ринку цінних паперів для вкладників-нерезидентів шляхом якісної комунікації та інтеграції інфраструктури до інфраструктури міжнародних фінансових ринків через лінк міжнародного депозитарію Clearstream з депозитарієм НБУ. Водночас довіру резидентів ще треба заслужити, адже вони могли б стати якірними інвесторами, якщо вони готові підтримувати національну валюту та кредитувати Уряд, отримуючи за це ринкові проценти та 100% державну гарантію надійності інвестицій. Варто відзначити, що довіра вже поступово зростає, частково й через ефективну політику стимулювання таких інвестицій.

Якщо поглянути на статистичні дані, то на початок 2017 року фізичні особи-резиденти мали загальний портфель інвестицій в ОВДП усього близько 100 млн. грн., наприкінці 2017 року - вже 1,5 млрд. грн., через рік, наприкінці 2018 року – 6 млрд. грн., а станом на сьогодні ця сума досягла 10 млрд. грн.

Учасники дискусії були солідарні у думці, що саме через ОВДП, як масовий та найменш ризиковий інструмент, слід привчати учасників ринку довіряти державним цінним паперам. До того ж, ОВДП – досить ліквідний інструмент, якщо порівняти з депозитами, який має низку переваг – вищу дохідність, менше оподаткування, 100% гарантію від держави незалежно від суми та можливість продажу у будь-який момент.

Директор департаменту стратегічного розвитку НКЦПФР Олена Логвиненко поінформувала, що наразі фондовий ринок нараховує близько 700 професійних учасників, адже саме такою є кількість виданих ліцензій щодо провадження діяльності на ринку цінних паперів.

Генеральний директор міжнародного інвестиційного холдингу FREEDOM HOLDING CORP Тимур Турлов вважає, що фондовий ринок в Україні може продемонструвати якісний стрибок у розвитку, якщо будуть створені відповідні умови. Цінні папери не купують – їх продають. І дійсно, ринок потребує активної участі усіх учасників та регуляторів.

«Інфраструктура сама по собі не запрацює, необхідно докладати зусиль та пояснювати громадянам, що не варто боятися довгострокових інвестицій. Головна проблема ринку цінних паперів – відсутність довіри. Розвиток тривалого позитивного досвіду – ключова передумова створення зрілого фондового ринку в будь-якій країні. Так, в Україні створено певні преференції, зокрема податкові, для інвестування в ОВДП, і це має послужити гарним стимулом для пожвавлення внутрішніх інвесторів. Тому найближчі декілька років будемо працювати над зростанням активності на ринку та побудовою довіри на ньому», – прокоментував Т. Турлов.

*****

За Індексом фінансової грамотності Україна
посіла останнє місце серед країн ОЕСР

Низький рівень фінансової грамотності, що спостерігається у більшості країн, став якщо не безпосередньою причиною кризи, то принаймні одним із її обтяжливих чинників.

Про це повідомила Заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка у ході III Харківського міжнародного юридичного форуму, йдеться на офіційній сторінці Проекту у Facebook.

Під час доповіді «Фінансова грамотність: чомУ та чОму потрібно навчати українців» вона презентувала результати національного дослідження фінансової грамотності («Фінансова грамотність, фінансова інклюзія і фінансовий добробут України»). Згідно з ним, на жаль, за Індексом фінансової грамотності Україна посіла останнє місце серед країн ОЕСР із балом 11,6, розділивши це місце із Польщею.

Дослідження показало невтішну статистику для України. Зокрема:

- лише 60% українців користуються фінансовими продуктами, відповідно 40% - не користуються;

- більшість (52%) українців зберігають готівку вдома, лише 12% заощаджують гроші у банку;

- найнижчий рівень фінансових знань у молоді - 18-24 роки.

«Українці не достатньо користуються фінансовими послугами, але при цьому фінансова поведінка є досить раціональною: українці дотримуються фінансової дисципліни, шукають вигідніші пропозиції та виважено приймають фінансові рішення. Серед основних причин низького користування фінансовими послугами можна назвати, перш за все, низькі доходи населення та недовіру до фінансового сектору, яка виникла після двох економічних криз, - зазначила Юлія Вітка.

Але позитивним, її на думку, є те, що попри низький рівень фінансових знань, українці готові навчатися фінансовим питанням. При цьому 90% громадян підтримують ідею викладання фінансової грамотності у школах, а понад 60% дорослих українців готові самі навчатися фінансовим питанням.

Саме тому зусиллями Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та партнерів було створено новий шкільний підручник з фінансової грамотності. Під час його презентації Юлія Вітка розповіла про структуру підручника та ключові компетентності, які отримають школярі під час навчання.

*****

Недержавні пенсійні фонди об’єдналися та звернулися
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Низканедержавних пенсійних фондів об’єдналися та спільно звернулися до нового Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлани Рекрут для вирішення тривалої проблемної ситуації з систематичним невиконанням ФГВФО рішень судів, винесених на користь НПФ. Представники фондів намагалися потрапити на особисту зустріч, але коли протягом місяця її не вдалося організувати, вони звернулися письмово. Про це повідомляє Всеукраїнський администратор пенсионних фондів.

Національне законодавство забезпечує підвищений захист пенсійних накопичень людей у НПФ, у тому числі і розміщених на депозитах у банках, а також у випадку ліквідації банку шляхом повернення ліквідатором таких депозитів НПФ за рахунок коштів банку, ще до формування ліквідаційної маси. Але до цього часу уповноважені особи ФГВФО під час проведення ліквідації банків послідовно займали принципову позицію не виконувати цю гарантію.

ФГВФО системно не виконує рішення судів, винесені на користь різних НПФ, які набрали законної сили, та які зобов’язують ФГВФО повернути пенсійні накопичення людей, розміщені НПФами на депозити в банках, щодо яких було прийнято рішення про ліквідацію. Також є рішення Європейського суду з прав людини за позовом одного з НПФ, що зобов’язує поновити права людей та виконати рішення українських судів.

Зважаючи на особливий статус та функції ФГВФО, така позиція розцінюється учасниками недержавних пенсійних фондів – майбутніми пенсіонерами як позиція держави. Сьогодні існують абсолютно реальні ризики повної втрати довіри українців до системи накопичувального пенсійного забезпечення. Підставою для цього є критична ситуація з ігноруванням прав учасників недержавних пенсійних фондів органами державної влади, зокрема, в частині збереження пенсійних активів.

Це інтереси кожного окремого вкладника, учасника НПФ, підприємства, що піклується про своїх працівників та впроваджує пенсійну програму для співробітників. Це сотні тисяч людей. За даними Нацкомфінпослуг на 30.06.2019 року в Україні діє 63 НПФ загальною кількістю учасників 860,8 тис. осіб. Загальна вартість активів НПФ 2 892,9 млн. гривень. Загальна сума виплат 878,6 млн. гривень.

З повним текстом звернення можна ознайомитися за посиланням.

*****

За січень-вересень 2019 року кількість корпоративних
прав держави зменшилася на 4,7%

Згідно з даними ФДМУ, станом на кінець вересня 2019 року в управлінні Фонду держмайна перебували корпоративні права у 260 господарських товариствах (станом на кінець 2018 року їхня кількість дорівнювала 281). З них 164 акціонерні товариства, створених шляхом приватизації та корпоратизації, 48 акціонерних товариств, створених за участі Фонду, 44 товариства з обмеженою відповідальністю та 4 інших господарських товариства (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 80 товариствах Фонд управляв державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 51 - від 25% до 40%, у 20 - від 40% до 50%, у 30 - від 50% до 60%, у 57 - від 60% до 100%, а у 22 товариствах - державною часткою розміром 100%.

В управлінні інших органів виконавчої влади знаходилися корпоративні права держави у 186 господарських товариствах (станом на кінець 2018 року їхня кількість також дорівнювала 187). З них 135 акціонерних товариств, 33 товариства з обмеженою відповідальністю та 18 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 19 товариствах ці органи управляли державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 11 - від 25% до 40%, у 16 - від 40% до 50%, у 8 - від 50% до 60%, у 12 - від 60% до 100%, а в 120 товариствах - державною часткою розміром 100%.

У цілому станом на кінець вересня 2019 року держава управляла корпоративними правами у 446 господарських товариствах. За січень-вересень їхня кількість зменшилася на 4,7% (у кінці 2018 року кількість корпоративних прав держави дорівнювала 468).

*****

Нові законодавчі ініціативи ФГВФО допоможуть вирішити
проблему розрахунків з вкладниками 200+

Нові законодавчі ініціативи ФГВФО допоможуть вирішити проблему розрахунків з вкладниками 200+.

Як повідомляє прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонд розробив низку законодавчих ініціатив, мета яких – повернути кошти вкладникам 200+ та змусити акціонерів, пов’язаних з банком осіб і керівників банків відшкодувати завдані збитки. Адже недоступність або відсутність активів у неплатоспроможних банках, а також їхня низька якість, - одна з найболючіших проблем, через яку вкладники 200+ не можуть повернути собі свої кошти. Сума акцептованих вимог кредиторів банків, що були передані в управління Фонду, в рази перевищує вартість активів, за рахунок продажу яких погашаються ці вимоги.

Фонд зіткнувся з тим, що банківські активи виводилися до визнання банків неплатоспроможними та продовжують виводитись навіть під час процедури ліквідації – через сумнівні рішення судів, через неправомірні внесення записів у держреєстри, через оскарження рішень НБУ та Фонду про ліквідацію банку тощо. При цьому відповідальності за завдану шкоду поки ніхто з банкірів не поніс, натомість потерпають від їхніх дій кредитори.

Тим часом Фонд з різних причин втрачає доступ до активів деяких банків, зокрема за наявності судової ухвали про скасування рішення Фонду, або обтяжень, що блокують продаж активів. При цьому строк ліквідації банку законодавчо обмежений у часі, а після її закінчення і вилучення банку з реєстру всі зобов’язання банку вважаються погашеними.

Фонд гарантування вкладів усі ці роки не припиняє боротьбу за повернення, відновлення вартості активів в інтересах кредиторів. Саме тому він виступив ініціатором змін до законодавства, які б дозволили нарешті вирішити цю проблему. Зокрема, було розроблено проект змін до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які надають Фонду низку ефективних інструментів, що мають суттєво підвищити шанси на повернення активів та відшкодування збитків, завданих пов’язаними особами.

Відповідно до цих законодавчих ініціатив, ФГВФО, зокрема, отримує можливість продовжити ліквідацію банку до того часу, поки усі його активи не будуть продано, а кошти спрямовано на розрахунки з кредиторами. У разі, коли після продажу активів залишилися непогашеними вимоги кредиторів, у тому числі 200+, Фонд фіксує збитки та вживає заходів щодо стягнення шкоди з колишніх власників, пов’язаних з банком осіб і керівників банку - після його вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім цього, проектом визначено можливість позасудового досягнення домовленостей з пов’язаними особами щодо відшкодування ними збитків. Зокрема, передбачено механізм відступлення прав вимоги, укладення мирової угоди, у тому числі зменшення обсягу позовних вимог, із затвердженням такої мирової угоди судом, відмови від звернення до суду у визначених Фондом випадках.

Згідно із законопроектом, кошти, що будуть стягнуті з пов’язаних осіб уже після завершення ліквідації банку, спрямовуватимуться на задоволення вимог кредиторів у тій черговості, що визначена чинним Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». До того ж акціонери, пов’язані з банком особи відповідатимуть за збитки усім своїм майном.

*****

Станом на 1 жовтня 2019 року міжнародні
резерви України дорівнювали $21437,7 млн.

Станом на 1 жовтня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, дорівнювали $21437,7 млн. (в еквіваленті). У вересні вони зменшилися на 2,6% через значні обсяги погашень за державним боргом, інформує НБУ.

Загалом динаміку резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

- по-перше, операції з управління державним боргом. Загалом за минулий місяць Уряд і Національний банк сплатили за обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті станом на 1 жовтня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, дорівнювали $21437,7 млн. 1973,8 млн. (в еквіваленті). З цієї суми $1223,7 млн. спрямовано на обслуговування та погашення єврооблігацій, $560,9 млн. було сплачено за зобов’язаннями перед Міжнародним валютним фондом, решту коштів – за іншими зобов’язаннями перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями. Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення Урядом облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у валюті, на суму $546,9 млн.;

- по-друге, сприятлива ситуація на валютному ринку, зумовлена насамперед двома новими фундаментальними факторами – стійким припливом коштів нерезидентів у гривневий державний борг та рекордним зростанням врожайності зернових в Україні. Ці фактори забезпечили суттєве перевищення пропозиції валюти над попитом у вересні і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви на $930,3 млн. Зокрема, $650,3 млн. було куплено під час здійснення інтервенцій за єдиним курсом та $280 млн. – з вибору найкращого курсу. Валютних інтервенцій з продажу валюти упродовж місяця Національний банк не здійснював;

- по-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їхня вартість зменшилася на $80,8 млн. (в еквіваленті).

Такий обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У вересні 2019 року інфляція в Україні становила 0,7%

Інфляція на споживчому ринку України у вересні 2019 року порівняно із серпнем 2019 року становила 0,7%, а з початку року – 3,4%. Про це інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція у вересні 2019 року порівняно із серпнем 2019 року становила 1,2%, а з початку року – 3,3%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією