Новини УАІБ

Рада УАІБ затвердила пропозиції до Стратегії
розвитку фінансового сектору до 2025 року

19 вересня 2019 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ, на якому було обговорено стратегічні напрямки та цілі розвитку фінансового сектору України до 2025 року, зокрема щодо ринків небанківських фінансових послуг.

За результатами обговорення затверджено пропозиції УАІБ до Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року. У числі її стратегічних цілей визначено: збільшення обсягу коштів роздрібних інвесторів, інвестованих у довгострокові фінансові інструменти через схеми колективного інвестування та участь у недержавному пенсійному забезпеченні, забезпечення механізмів для виходу вітчизняних небанківських фінансових установ на ринок фінансових послуг ЄС, стимулювання зростання обсягів публічної пропозиції цінних паперів вітчизняних емітентів, в т.ч. шляхом ІРО.

УАІБ пропонує створити симетричну та адекватну ризикам систему регулювання на нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, адаптувати термінологію законодавства ЄС у сфері діяльності інвестиційних фондів, накопичувального пенсійного забезпечення до термінології законодавства України, внести зміни до Угоди про асоціацію України з ЄС у частині визначення процедур для виходу небанківських фінансових установ України на внутрішній ринок ЄС у зв’язку зі змінами законодавства ЄС, розробити та впровадити законопроекти у сфері регулювання схем колективних інвестицій та пенсійного забезпечення, гармонізовані із законодавством ЄС у цих сферах, дія яких розповсюджуватиметься на фінансові установи (інвестиційні, пенсійні фонди), які матимуть намір отримати дозвіл на здійснення транскордонної діяльності, передбаченої законодавством ЄС.

Для розвитку спільного інвестування та накопичувального пенсійного забезпечення пропонується запровадити механізми стимулювання інвестицій інститутів спільного інвестування в інноваційні та інфраструктурні проекти, розширити склад активів для інвестування коштів ІСІ та НПФ у надійні фінансові інструменти, в т.ч. екологічні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій, інфраструктурні облігації, муніципальні цінні папери та деривативи та інше.

Підтримує УАІБ і розвиток онлайн-сервісів з надання фінансових послуг, зокрема щодо електронної дистанційної верифікації та ідентифікації клієнтів, спрощення доступу до ринків спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення шляхом впровадження цифрових технологій, у т.ч. укладення договорів купівлі/продажу цінних паперів ІСІ, пенсійних контрактів з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Члени Ради виключили зі складу учасників УАІБ ТОВ «КУА «ІФК» (м.Київ) у зв’язку з припиненням професійної діяльності.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 10 жовтня 2019 року.

*****

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг»

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстраційний №1065-1), метою якого є створення належної системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей у чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів, у тому числі у Законі «Про споживче кредитування».

Законом вносяться зміни до низки законодавчих актів України, таких як Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про банки і банківську діяльність», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національний банк України» та «Про споживче кредитування».

Закон передбачає:

- встановлення повноважень державних органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та визначення принципів захисту прав споживачів фінансових послуг. Закон передбачає доповнення відповідних законодавчих актів нормами, які надають органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, чіткий перелік повноважень для реалізації завдання захисту прав споживачів фінансових послуг. Такими органами відповідно є Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

- запровадження відповідальності фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг. Закон надає уповноваженим органам право застосовувати до фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, що надають фінансові послуги, заходи впливу та накладати на посадових осіб юридичної особи або фізичних осіб – підприємців, які надають фінансові послуги, адміністративні стягнення. Також диспозиції відповідних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнені нормами, які чітко визначають певні порушення прав споживачів фінансових послуг як склад адміністративного правопорушення.

- зміни до Закону «Про споживче кредитування», якими передбачається розширити поняття загальних витрат за споживчим кредитом шляхом включення до нього усіх витрат споживача, включаючи додаткові та супутні послуги третіх осіб. Також законом пропонується уточнити норми Закону щодо укладення договору про споживчий кредит у вигляді електронного документа та використання електронного підпису до та під час підписання такого договору, а також у разі внесення змін до нього.

- запровадження однакових правил для банків та небанківських установ у сфері реклами фінансових послуг та надання інформації про них. Закон запроваджує однакові вимоги до реклами послуг (положення Закону України «Про рекламу» щодо реклами у сфері фінансових послуг пропонується викласти у новій редакції), до договорів про надання фінансових послуг, щодо розкриття інформації банками та небанківськими фінансовими установами та однакову відповідальність за порушення прав споживачів фінансових послуг. Це дозволить споживачам краще порівнювати різні фінансові продукти, а також створить однакові конкурентні умови для самих фінансових установ.

*****

Фінансові регулятори провели установчу зустріч
для впровадження в життя «спліт»

Фінансові регулятори провели установчу зустріч для впровадження в життя «спліт» і формування плану заходів щодо переведення фахівців та передачі відповідного функціоналу від Нацкомфінпослуг до НКЦПФР. Про це повідомляється на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook.

«Ми розуміємо, що «спліт» - це саме про людей та професіоналів, які сумлінно працювали та працюють над регулюванням існуючого небанківського ринку. Ми очікуємо їх приєднання до нашої команди. Саме так ми бачимо реалізацію закону про «спліт». Також ми зробимо все можливе для ефективного переходу функцій нагляду за 137 компаніями», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Зокрема, йдеться про такі компанії:

- 52 фінансові компанії, які на підставі ліцензій, надають фінпослуги з управління майном для фінансування об’єктів будівництва або здійснення операцій з нерухомістю. Споживачами послуг цих компаній на даний момент є 28156 осіб, з яких 27968 – фізичних та 188 – юридичних. Обсяг внесків цих осіб станом на 30.06.2019 р. дорівнював 43,7 млрд. грн.;

- 63 недержавні пенсійні фонди (НПФ) та 22 адміністратори НПФ. Загальна кількість вкладників цих фондів становить наразі 860,8 тис. осіб. Загальна вартість активів, сформованих НПФ за гроші вкладників, станом на 30.06.2019 р. дорівнювала 2,9 млрд. грн.

«Ліквідація Нацкомфінпослуг надасть відчутний поштовх для розвитку системи пенсійного забезпечення та появи нових фінансових інструментів, яких так потребують українці. Тож ми зробимо все, щоб інтереси споживачів не постраждали», - запевнив пан Хромаєв.

*****

Основні показники діяльності НПФ демонструють зростання

Нацкомфінпослуг підбила підсумки роботи НПФ України у першому півріччі 2019 року.

Згідно з ними, у Державному реєстрі фінансових установ станом на 30.06.2019 містилася інформація про 63 недержавні пенсійні фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 30.06.2018 р. у Державному реєстрі налічувалось 62 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, у Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

НПФ були зареєстровані у 9 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів було зосереджено у м. Києві - 45 або 72,4% від загальної кількості. У Донецькій області діяло 6 НПФ (9,5%), у Дніпропетровській області - 3 (4,7%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях - по 2 (по 3,2%), в Одеській, Херсонській та Житомирській областях - по 1 (по 1,6%).

Станом на 30.06.2019 адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 72,7 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 14,1% більше порівняно з 30.06.2018. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 65,8 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис., а з вкладниками-юридичними особами - 6,8 тис.

Пенсійні контракти укладено з 67,1 тис. вкладників, з яких 2,1 тис. (або 3,1%) - це юридичні особи, а 65 тис. або 96,9% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 30.06.2019 р. збільшилася у порівнянні з аналогічною датою 2018 року на 16,9%.

Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 860,8 тис. осіб (станом на 30.06.2018 їх нараховувалося 846,2 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (57,9%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (26,3%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 15%, вікової групи до 25 років – 0,8%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2 рази.

Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк) станом на 30.06.2019. склали 878,6 млн. грн., що виявилось на 16,6% більше в порівнянні зі станом на 30.06.2018 р. При цьому обсяги одноразових виплат зросли на 8,4%, а пенсійних виплат на визначений строк - на 35,7%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 30.06.2019 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 82,7 тис. учасників, що склало 9,6% від їх загальної кількості.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 30.06.2019 р. дорівнював 7,2 тис. грн. (станом на 30.06.2018 р. - 6,9 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 73,2 тис. грн. (станом на 30.06.2018 р. - 55,5 тис. грн.).

Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 2071,9 млн. грн., збільшившись у порівнянні з аналогічною датою 2018 року на 6,9%.

У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (90,5%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1875,3 млн. грн.

Середній розмір пенсійного внеску за січень-червень 2019 року на одного вкладника був таким:

- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця - 23008,3 грн.;

- на фізичну особу - 364,82 грн.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.06.2019 р. дорівнювала 2892,9 млн. грн., що виявилося на 14% більше в порівнянні з аналогічною датою 2018 року.

Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:

- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (47,3% інвестованих активів);

- депозити в банках (36,4%);

- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (7,8%);

- об’єкти нерухомості (2,7%);

- акції українських емітентів (1,5%);

- банківські метали (0,2%);

- акції іноземних емітентів (0,1%);

- інші активи (4%).

Станом на 30.06.2019 відбувся приріст вкладень в цінні папери, дохід по яких гарантовано Кабінетом Міністрів (на 15%) та облігації українських емітентів (на 12,6%). При цьому значно зменшився обсяг активів, що вкладені в банківські метали (на 53,8%), облігації українських емітентів (на 15,6%) та акції іноземних емітентів (на 14%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1945,4 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 30.06.2018 на 26,6%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 20,7% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 358,3 млн. грн. або 12,4% від загальної вартості активів НПФ.

Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (56,7%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 28,9%, на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 5,7%. Частка витрат на оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок дорівнювала 1,8%, на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, - 1,2%, на оплату інших послуг - 5,7%.

*****

Іноземні інвестори зможуть репатріювати кошти від продажу
цінних паперів і корпоративних прав без лімітів

Іноземні інвестори зможуть репатріювати кошти від продажу цінних паперів і корпоративних прав без лімітів.

Як повідомляє прес-служба НБУ, у межах валютної лібералізації і для подальшого поліпшення інвестиційного клімату Національний банк скасував щомісячний ліміт у сумі 5 млн. євро на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземними інвесторами.

Також розширено перелік операцій, які дозволяється здійснювати за рахунками нерезидентів. Зокрема, на поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів дозволено зарахування коштів у гривнях, отриманих в якості дивідендів, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів за об’єктами прав власності в Україні, що не пов’язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу.

Ці послаблення разом із раніше скасованим обмеженням на репатріацію дивідендів дають змогу нерезидентам гнучкіше розпоряджатися власними коштами як в іноземній валюті, так і в гривні. Спрощення процедури повернення іноземних інвестицій також сприятиме їх подальшому припливу в Україну.

Крім цього, для уникнення різночитань Національний банк уточнив, що чинний

е-ліміт у 2 млн. євро/рік для інвестицій юридичних осіб-резидентів за кордон поширюється також на придбання цінних паперів іноземних емітентів та облігацій зовнішньої державної позики України.

Чергові валютні послаблення передбачено Постановою Правління НБУ №113 від 9 вересня 2019 року «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Вони набули чинності з 10 вересня 2019 року.

*****

Первинні розміщення ОВДП проводитимуться
на міжнародних торговельних платформах

Первинні розміщення ОВДП проводитимуться на міжнародних торговельних платформах, інформує прес-служба Нацбанку.

Зокрема, НБУ та Міністерство фінансів погодили внесення змін до Положення про порядок проведення операцій, пов’язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, щодо надання можливості проведення аукціонів на міжнародних торговельних платформах.

Цими змінами також розширено коло учасників аукціонів з розміщення ОВДП, зокрема за рахунок первинних дилерів, які не є депозитарними установами.

Після ухвалення Міністерством фінансів рішення щодо переходу на міжнародну торговельну платформу програмний комплекс Національного банку ОВДП-online, який сьогодні використовується для первинних розміщень ОВДП, продовжить своє функціонування як резервна платформа.

У планах Міністерства фінансів та Нацбанку – сконцентрувати розміщення на сучасних IT-платформах, які уможливлять швидке і зручне проведення операцій з розміщення ОВДП, і у перспективі дозволять розширити коло первинних дилерів завдяки залученню іноземних учасників. Це також дасть змогу спростити процес розміщень, зменшивши документообіг між Національним банком та Міністерством фінансів.

«Завдяки ухваленим змінам до Положення НБУ у Міністерства фінансів України з’являється можливість проводити аукціони з розміщення ОВДП на міжнародних електронних торговельних платформах, що наблизить процес проведення аукціонів на первинному ринку до міжнародних стандартів та спростить доступ до нього для великих міжнародних гравців ринку капіталу», – сказав Заступник Міністра фінансів України Василь Шкураков.

Як зазначив заступник Голови НБУ Олег Чурій: «Переведення первинних розміщень ОВДП на міжнародні торговельні платформи – важливий крок для розвитку ринку внутрішніх державних запозичень. Національний банк також планує сприяти розвитку вторинного ринку ОВДП на міжнародних платформах, що значно підвищить транспарентність і привабливість цього ринку для широкого кола інвесторів».

Ці норми містить Постанова Правління НБУ №114 від 10 вересня 2019 року «Про затвердження Змін до Положення про порядок проведення операцій, пов’язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик».

*****

Правління ПАТ «НДУ» прийняло Рішення щодо введення 30 вересня 2019 року в промислову експлуатацію програмного забезпечення DEPEND та HUBBLE

Правління ПАТ «НДУ» прийняло Рішення щодо введення 30 вересня 2019 року в промислову експлуатацію програмного забезпечення DEPEND та HUBBLE для провадження професійної діяльності на фондовому ринку, йдеться у повідомленні Нацдепозитарію.

При цьому окремо звертається увага, що згідно із цим Рішенням клієнтам ПАТ «НДУ» дозволяється використання програмного забезпечення DEPEND для провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), у тому числі для взаємодії з Центральним депозитарієм, виключно після набрання чинності укладеною з ПАТ «НДУ» угодою про внесення змін до депозитарного договору щодо відкриття та обслуговування агрегованого (их) або агрегованого (их) та сегрегованого (их) рахунку (рахунків) у цінних паперах, а для нових клієнтів – з дня укладення депозитарного договору.

*****

У першому півріччі 2019 року в економіку України іноземні інвестори
внесли $1259,5 млн. прямих іноземних інвестицій

У першому півріччі 2019 року в економіку України іноземні інвестори внесли $1259,5 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Про це інформує Державна служба статистики.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 липня 2019 року акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $33724,7 млн. (із країн ЄС - $26462 млн., з інших країн - $7262,4 млн.), що виявилося лише на 2,5% більше показника початку поточного року ($32884,8 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $9922 млн., Нідерланди - $7413,3 млн., Велика Британія - $2062,9 млн., Німеччина - $1749,2 млн. та Швейцарія - $1652 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $11217,9 млн., оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $5590,5 млн. та у сферу операцій з нерухомим майном - $4377,2 млн.

Серед регіонів лідерами за обсягами ПІІ були м. Київ ($17661 млн.), Дніпропетровська область ($3617 млн.) та Київська область ($1639 млн.).

*****

Станом на 1 липня 2019 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6271,9 млн.

У першому півріччі 2019 року українські підприємства внесли $0,4 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку країн світу.

У цілому, станом на 1 липня 2019 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6271,9 млн. (на початку поточного року він становив $6294,2 млн.). До країн ЄС з України інвестовано $6082,8 млн., до інших країн світу - $189,1 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5931,8 млн., Російської Федерації - $123 млн., Латвії - $72,1 млн., Вірґінських Британських Островів - $33,7 млн. та Угорщини - $16,7 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5973,3 млн.

У регіональному розрізі найбільші обсяги інвестицій були здійснені з Донецької області ($5913,4 млн.) та м. Києва ($241,1 млн.).

*****

У ІІ кварталі ВВП України зріс на 1,6%

Реальний валовий внутрішній продукт України у ІI кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 1,6%. Про це інформує Державна служба статистики. При цьому порівняно з ІI кварталом 2018 року ВВП України зріс на 4,6%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інфор