Новини УАІБ

15 жовтня 2015 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради розглянули звіт про виконання плану та бюджету УАІБ за 3-й квартал 2015 року та на підставі звіту Ревізійної комісії ухвалили його. Затверджено також план роботи та бюджет УАІБ на 4-й квартал 2015 року.

 

Члени Ради розглянули та схвалили Методичні рекомендації щодо оцінки активів інститутів спільного інвестування з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

На засіданні йшлося також про необхідність внесення змін до законодавства в галузі недержавного пенсійного забезпечення. Створена в УАІБ Робоча група з розробки проектів змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність НПФ, найближчим часом затвердить Перелік нормативно-правових актів, що потребують змін та календарний план-графік їх опрацювання.

 

Рада затвердила рішення Дисциплінарного комітету УАІБ щодо членства в Асоціації та виключила зі складу членів УАІБ дві компанії - ТОВ «КУА «АГРІ КАПІТАЛ» (м.Київ) та ТОВ «КУА «АРТ ІНВЕСТ» (м.Київ).

 

На підставі рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії у зв’язку із заявою про припинення професійної діяльності зі складу членів УАІБ виключено також ТОВ «КУА «ФОЗЗІ КАПІТАЛ» (м.Київ).

 

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 26 листопада 2015 року.

 

*****

 

Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за вересень 2015 року 

Фондові біржі у вересні закрилися з відчутним падінням індексів. Весь місяць ринок перебував під тиском негативних новин – загальне падіння світових бірж та «чистка» внутрішнього ринку (51 справа щодо маніпулювання цінами та плани викупу у російських акціонерів часток провідних фондових бірж ПФТС та УБ).

 

За підсумками місяця індекс Української біржі знизився на 10,96%, а індекс ПФТС - на 8,97%.

 

Відкриті інвестфонди продовжили очолювати список за рівнем доходності «з початку року» зі значенням +19,51% (-2,53% за вересень), друге місце посіли закриті фонди (+9,08% (-6,09% за місяць)), сектор інтервальних ІСІ опинився на третьому місці з показником +1,98% (-5,23% за вересень).

 

Відкриті фонди  

За даними УАІБ, ВЧА 24 відкритих ІСІ станом на 30.09.2015 р. становила 59,33 млн. грн. Відповідно до показників на кінець попереднього місяця, загальне зменшення вартості чистих активів становило -1691,73 тис. грн. (-2,87%). Загальний чистий відтік коштів у секторі становив -519,80 тис. грн. через доволі значні виплати інвесторам в окремих фондах. Відповідно до показників на кінець попереднього місяця, загальне вартості чистих активів становило. Загальний чистий відтік коштів у секторі становив -519,80 тис. грн. через доволі значні виплати інвесторам в окремих фондах.

 

Фонди сектору завершили місяць переважно зі зниженням доходності, лише 8 фондів продемонстрували зростання. У вересні діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +1,77% до -12,10%.

 

 

«ВСІ» (+51,21 тис. грн. (+3,36%)) – завдяки додатковому розміщенню 28 сертифікатів (збільшення в обігу на 1,82%) отримав чистий притік у розмірі 28,56 тис. грн.;

 

«КІНТО-Казначейський» (-44,58 тис. грн. (-2,19%)) – попри зниження вартості складових інвестиційного портфеля, залучення додаткових коштів інвесторів (+0,14% в обігу) дозволило отримати 2,96 тис. грн. чистого притоку.

 

 

«ОТП Класичний» (-219,81 тис. грн. (-17,04%)) – найбільший чистий відтік у розмірі -240,33 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-18,49% в обігу);

 

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-154,02 тис. грн. (-16,04%)) – негативна переоцінка ВЧА та викуп в учасників фонду 136 інвестиційних сертифікатів призвели до відтоку капіталу у розмірі -89,28 тис. грн.;

 

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (-46,37 тис. грн. (-1,68%)) – через пред’явлення до викупу 34 інвестиційних сертифікатів зазнав чистий відтік у розмірі -62,80 тис. грн.

 

У списку основних гравців сектору у вересні відбулися значні зміни. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (36,32% сукупної ВЧА (21,55 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (6,40% (3,79 млн. грн.)). Третє місце посів фонд «КІНТО-Еквіті» (5,98% (3,76 млн. грн.), змістивши фонд «Софіївський» (5,93% (3,52 млн. грн.)) на четверте місце. На п’ятому місці розмістився фонд «Преміум-фонд Індексний» (5,42% (3,22 млн. грн.)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «ОТП Класичний» (+1,77%), «ВСІ» (+1,50%) та «ОТП Облігаційний» (+1,42%).

 

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у вересні продемонстрували фонди: «Аргентум» (-12,10%), «Софіївський» (-8,13%) та «Аргентум» (-7,52%).

 

Інтервальні фонди 

У вересні до огляду включено 7 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 15,87 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -1036,85 тис. грн. (-6,27%).

 

 

 

 

Діапазон доходності інтервальних фондів у вересні коливався у межах від -0,94% до -9,09%.

 

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів продемонстрували фонди: «Аурум» (-9,09%), «УНІВЕР.УА/Отаман: Фонд Перспективних Акцій» (-6,52%) та «Платинум» (-6,34%).

 

Закриті фонди 

Вартість чистих активів 4закритих ІСІ, які включено до вересневого огляду, на кінець місяця склала 11,853 млн. грн.Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -534,93 тис. грн. (-4,32%).

 

 

 

Діапазон доходності закритих фондів у вересні коливався в інтервалі від -1,71% до -11,49%.

 

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у вересні продемонстрували фонди: «Індекс Української Біржі» (-11,49%), «УНІВЕР.УА/Скiф: Фонд Нерухомостi» (-7,96%) та «АнтиБанк» (-3,21%).

 

*****

 

НКЦПФР застосує обмеження до цінних паперів,
які належать особам зі санкційного списку  

НКЦПФР затвердила проект рішення щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до учасників фондового ринку та направила його на погодження до Міністерства юстиції, повідомляє прес-служба Комісії.

 

Після остаточного погодження документа до учасників фондового ринку можуть бути застосовані такі види санкцій: «блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном», «зупинення фінансових операцій», «запобігання виведенню капіталів за межі України», «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань» та/або «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)».

 

Згідно рішенням Комісії, всі професійні учасники фондового ринку у п’ятиденний термін з дня набрання чинності цього рішення повинні будуть надати НКЦПФР відомості про наявність чи відсутність серед їх клієнтів – тих, з якими укладено договори про надання фінансових послуг, депонентів/власників цінних паперів, рахунки яких обслуговуються депозитарною установою, - фізичних та юридичних осіб, внесених до так званого санкційного списку.

 

Депозитарні установи повинні будуть встановити обмеження прав щодо всіх цінних паперів, які належать особам зі санкційного списку; у разі отримання розпорядження на проведення облікової операції за рахунком у цінних паперах особи зі санкційного списку відмовити у прийнятті до виконання такого розпорядження; у разі якщо облікова операція по рахунку такої особи вже була ініційована, але ще не завершена, відмінити її виконання.

 

Центральний депозитарій при отриманні розпорядження на проведення операції з цінними паперами, які належить особам зі санкційного списку, має відмовити у прийнятті до виконання такого розпорядження.

 

Розрахунковий центр у разі, якщо цінні папери належать особі зі санкційного списку, має заблокувати виконання зобов’язань за укладеними на фондовій біржі чи поза фондовою біржою правочинами щодо цих цінних паперів.

 

Торговцям цінними паперами буде заборонено вчиняти дії щодо укладання будь-яких правочинів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів за участю осіб, зазначених у санкційному списку.

 

Емітентам цінних паперів у разі застосування санкцій до осіб зі санкційного списку необхідно зупинити погашення належних їм цінних паперів коштами, нарахування та виплату дивідендів за цінними паперами тощо. Під час складання переліків власників цінних паперів для проведення загальних зборів особи зі санкційного списку будуть віднесені до відповідного переліку із зазначенням належних їм акцій як таких, що не голосують.

 

Компанії з управління активами стосовно осіб зі санкційного списку повинні будуть зупинити до закінчення строку дії санкцій нарахування та виплату дивідендів за цінними паперами ІСІ, розміщення чи викуп цінних паперів ІСІ.

 

Комісія не погодила зміни до правил УМВБ 

НКЦПФР відмовила у реєстрації змін до правил ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», а саме нової редакції Правил, затвердженої рішенням Біржової ради УМВБ від 10 вересня 2015 року, повідомляє прес-служба регулятора.

 

Нова редакція Правил УМВБ не відповідає вимогам законодавства та нормативних актів НКЦПФР. Зокрема, біржа використовує термінологію, яка не відповідає законодавству України, застарілі назви державних органів, некоректні назви законодавчих актів тощо.

 

Крім того, згідно нормативних актів Комісії, біржа зобов’язана припинити торгівлю цінним папером в установлених законодавством випадках, а не розглядати це як можливість, про що зазначається у новій редакції Правил біржі. Також голова правління біржі не повинен мати повноважень втручатися у визначення ціни відкриття торговельної сесії для кожного цінного паперу.

 

Паперова форма Правил УМВБ, яка надана Комісії, не відповідає наданій електронній формі.

 

Раніше Комісія прийняла рішення анулювати ліцензію УМВБ на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку. Однак, до тих пір, поки рішення регулятора не набрало чинності чи біржа не оскаржила його, Комісія розглядає всі запити біржі в установленому порядку.

 

МВФ надало рекомендації щодо підвищення рівня інституціональної та фінансової незалежності НКЦПФР 

Як інформує прес-служба НКЦПФР, у період роботи місії МВФ у Києві в липні поточного року міжнародні експерти оцінили достатність операційної та фінансової самостійності, підзвітності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її правозастосовних повноважень і повноважень у сфері міжнародного співробітництва. За результатами проведеної оцінки, МВФ розробило рекомендації щодо змін, необхідних для зміцнення відповідності законодавчої бази України цілям і принципам регулювання у сфері цінних паперів

 

Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO).

 

Зокрема, експерти зазначили, що НКЦПФР стикається зі значними проблемами, виконуючи свою функцію регулятора ринку цінних паперів України. Обсяги діяльності на національному ринку протягом кількох останніх років скорочувалися, однак масштаб порушень на кшталт випуску «фіктивних» цінних паперів і торгівлі ними залишається великим. Для вирішення цих проблем Комісії потрібні ресурси, повноваження та здатність вживати ефективних заходів у сфері регулювання, нагляду та правозастосовної діяльності, вважають у МВФ.

 

Як член міжнародної спільноти з регулювання у сфері цінних паперів НКЦПФР має співробітничати зі своїми міжнародними партнерами та надавати їм допомогу. Однак на цей час Комісія не здатна дотримуватися взаємних зобов’язань через значні прогалини в її слідчих, правозастосовних повноваженнях, а також у повноваженнях у сфері міжнародного співробітництва. Наявність цих повноважень є передумовою для здобуття статусу сторони Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння (БМВ) IOSCO. Пріоритетний характер мають зміни, покликані зміцнити здатність НКЦПФР вести розслідування діяльності будь-яких юридичних і фізичних осіб, та вимагати надання інформації від будь-якої юридичної або фізичної особи, одержувати доступ до інформації з обмеженим доступом (банківська таємниця тощо), надавати допомогу іноземним органам навіть за відсутності наявного порушення законодавства України про цінні папери, а також забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної на підставі БМВ IOSCO.

 

Рівень операційної незалежності НКЦПФР, на думку експертів МВФ, не відповідає рівневі, який очікується від незалежного органу регулювання. Найсуттєвішими є обмеження, накладені на інспекційну діяльність Комісії. Мораторії на проведення перевірок, обмеження щодо періодичності та тривалості перевірок, а також вимога про узгодження деяких перевірок з іншим державним органом суперечать стандартам, установленим IOSCO.

 

Під час розробки нормативних актів НКЦПФР ззовні – з боку Державної регуляторної служби та Мін’юсту - контролюється як процес їх ухвалення, так і деякі аспекти змісту нормативних актів. Звільнення НКЦПФР від обов’язку реєстрації своїх нормативних актів у Мін’юсті, розв’яже ці проблеми, впевнені міжнародні експерти. Таке рішення запровадить для нормативних документів НКЦПФР, що регулюють діяльність на ринку цінних паперів, режим, аналогічний режимові, встановленому для нормативних актів НБУ з питань банківського нагляду.

 

У МВФ також викликають занепокоєння поточні обмеження фінансової незалежності НКЦПФР. На оплату праці та накладні витрати протягом останніх 3 років припадало від 88% до 90% бюджету регулятора. Крім того, бюджет не передбачає ні капітальних витрат, ні видатків на системи інформатизації. Така ситуація не дозволяє залучати досвідчених працівників та інвестувати у технології, що знижує ефективність наглядової діяльності Комісії. Адже ринки цінних паперів є технологічно місткими секторами, тому для належного виконання своєї роботи органам регулювання цих ринків потрібні технології належного рівня, нагадують у МВФ.

 

Перехід на самофінансування за рахунок зборів за адміністративні послуги та річної плати за нагляд з об’єктів регулювання потенційно міг би розв’язати проблеми з фінансуванням регулятора. Аби уникнути можливого конфлікту інтересів, експерти МВФ рекомендують створити належні механізми врядування – наприклад, зовнішня Бюджетна Рада - для визначення розмірів оплати праці співробітників Комісії, напрямків фінансування тощо.

 

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв переконаний, що реалізація наданих МВФ рекомендацій, втілення їх в законодавчих та нормативних актах дозволить зміцнити Комісію, підвищити її інституційну та фінансову незалежність для ефективного нагляду за ринком цінних паперів. Фактично це є передумовою створення повноцінного фінансового ринку з регулюванням відповідно до міжнародних стандартів.

 

господарювання на ринку фінансових послуг» 

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг». Як зазначається у пояснювальній записці до документа, він розроблений з метою встановлення особливостей здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання на ринках фінансових послуг та усунення законодавчих колізій.

 

Законопроектом передбачається внесення відповідних змін до закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

 

Прийняття нового закону дозволить досягти таких цілей:

 

- забезпечити якісну та ефективну реалізацію наглядових (конролюючих) повноважень Нацкомфінпослуг та зменшити кількість порушень на ринках фінансових послуг;

- встановити чіткий порядок проведення Нацкомфінпослуг перевірок діяльності об’єктів нагляду (учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб) та перелік підстав для здійснення позапланових перевірок;

- встановити права і обов’язки інспекційної групи Нацкомфінпослуг та об’єкта нагляду при проведенні Нацкомфінпослуг перевірки;

- підвищити захист інтересів споживачів фінансових послуг у зв’язку з наданням Нацкомфінпослуг можливості здійснювати ефективний нагляд на ринках фінансових послуг.

 

відновлення довіри до банківського сектору 

Минулого тижня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему «Корпоративне управління як інструмент відновлення довіри та протидії корупції у банківській системі», організований Investor Relations Agency спільно з Громадянською платформою «Нова країна». У ньому взяли участь представники НБУ, НКЦПФР, НДУ, а також банків та професійних учасників фондового ринку.

 

Як зазначив керуючий партнер Investor Relations Agency Олександр Нікішев, глибока криза довіри до банків як з боку клієнтів, так і регуляторів, а також учасників фінансового ринку, девальвація національної валюти, надмірний рівень проблемних кредитів, відтік депозитів є наслідками не тільки економічних та політичних потрясінь або некоректної поведінки окремих власників та менеджменту банків. Це також результати суто формального застосування практик корпоративного управління в банках, зневага системою корпоративних відносин, яка, за умови її чіткого й неухильного дотримання, є запобіжником багатьох кризових явищ та корупційних проявів.

 

Зараз в Україні почалася довгоочікувана корпоративна реформа на фінансових ринках. Державою визнано вплив корпоративного управління на якість розвитку ринку капіталу, а стабілізація банкової системи та відновлення довіри до національних фінансових інститутів розглядається як частина економічної безпеки країни.

 

Одним з найбільш позитивних чинників у цьому зв’язку стало прийняття Верховною Радою в липні 2014 року Закону «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо визначення особливостей корпоративного управління в банках), який набув чинності на початку поточного року. Його основною метою є забезпечення захисту інтересів вкладників та кредиторів банків шляхом удосконалення корпоративного управління, підвищення відповідальності керівників банку за результати його діяльності, створення ефективних механізмів управління ризиками.

 

Партнер Investor Relations Agency Оксана Параскєва презентувала на круглому столі результати дослідження під назвою «Система корпоративного управління в банках України: минуле, сьогодення, майбутнє», в якому проаналізувала 27 банківських установ – 14 банків першої групи та 13 банків другої групи (за класифікацією НБУ).

О. Параскєва зазначила, що реформа корпоративного управління в банківському секторі має впроваджуватися спільно регуляторами, учасниками ринку та громадськими організаціями. У вітчизняних банках за останні роки накопичилося багато проблем. У світі після кризи 2008 року в банківському секторі відбулися фундаментальні зміни, однак, в Україні, на жаль, такі процеси не спостерігаються.

 

Тривалий час інститут «корпоративного управління» не був включений до бізнес-моделі українських банків, а законодавче регулювання цих питань носило фрагментарний та суперечливий характер. Принципи корпоративного управління не використовувалися під час кредитної оцінки. При цьому не відбувся очікуваний експорт корпоративної культури зарубіжними банками, які прийшли на вітчизняний ринок.

 

Управлінська криза в банківській системі була сформована формальним підходом до корпоративних відносин. Як результат, в банківських установах відсутні реально працюючі механізми корпоративного управління та масово недотримуються його базові принципи.

 

Натомість, нещодавно уперше проблема впливу низького рівня корпоративного управління на рівень розвитку фінансових ринків була визнана на державному рівні, а необхідність підвищення стандартів діяльності в сфері корпоративного управління банків включене до переліку пріоритетних завдань Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2015-2020 роки.

 

Окрема увага цим питанням приділена і у Комплексній програмі розвитку фінансового сектору України до 2020 року, яка була схвалена Національною радою реформ. В ній, зокрема, передбачаються такі заходи щодо стабілізації банківської системи: стрес-тестування банків; виведення з ринку неплатоспроможних та ризикових банківських установ; докапіталізація банків; реформа корпоративного управління в банківському секторі.

 

Важливими питаннями є запровадження в банках посади корпоративного секретаря та прийняття кодексу етики. Як свідчать дані дослідження, корпоративні секретарі вже функціонують у 54% банків першої групи та 36% банків другої групи. Така посада запроваджена в 75% державних банків, 40% банків з українським капіталом та 38% банків з іноземним капіталом. Натомість інформацію про корпоративного секретаря розкрили лише дві банківські установи.

 

Кодекс етики мають 38% банків першої групи та 21% банків другої групи. Такий документ є в 40% банків з українським капіталом, 25% державних банків та 23% банків з іноземним капіталом. Однак, у більшості випадків до таких документів не відкрито публічного доступу і вони є формальними.

 

У ході дослідження була проаналізована діяльність наглядових рад у банках. Середня кількість членів таких рад у банках першої групи становить 7, а другої групи – 5. Найбільша кількість членів наглядових рад спостерігається в державних банках. Як правило, у всіх банках ці ради формуються мажоритарними акціонерами і, як наслідок, не захищають права дрібних власників акцій. До того ж, в наглядових радах українських банків не дотримується гендерний баланс, як це зараз робиться у всьому світі, адже у їх складі більше 80% становлять чоловіки.

 

Основними вимогами до членів наглядових рад є відсутність конфлікту інтересів, наявність спеціалізованих та галузевих знань, особисті якості (вік при призначенні таких осіб до уваги не береться). В 70% досліджуваних банках оплата праці членів наглядових рад не здійснюється, що пояснює формальність таких органів. Проблемою також є досить незначний відсоток незалежних директорів у наглядових радах.

 

Як висновок, О. Параскєва зауважила, що розвиток корпоративного управління у банках сприятиме забезпеченню стійкості банківської системи. При цьому формуватиметься та підтримуватиметься довіра населення до банків (в тому числі довіра до рівня надійності та довгострокового стійкого розвитку банківських установ через їх відкриту інформаційну політику).

 

Перспективним напрямком має стати участь вкладників банків в їх управлінні. Вона може бути реалізована шляхом створення комітету вкладників у структурі наглядової ради під управлінням незалежного директора. Також доцільно запроваджувати оновлену функціональну модель роботи незалежного директора, пріоритетом якого стане дотримання балансу інтересів всіх груп стейкхолдерів. При цьому основним елементом комунікацій зі стейкхолдерами має стати корпоративний секретар.

 

Розвиток корпоративного управління дозволить вирішити проблему репутаційної кризи менеджменту банків. Національному банку доцільно розвивати механізми кластерного контролю, згідно з якими щодо банків з розвиненою системою корпоративного управління застосовуватиметься «м’який нагляд». Паралельно необхідно оновити систему моніторингу рівня корпоративного управління в банках, насамперед йдеться про вдосконалення системи звітності та стимулювання розвитку самоконтролю банків.

 

За словами голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, розвиток корпоративних відносин є одним із напрямків Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Комісія, яка є основним регулятором в сфері корпоративного управління, більш широко дивиться на вказані проблеми й розглядає шляхи їх вирішення не тільки в банках, але й в інших акціонерних товариствах.

 

Сьогодні в Україні спостерігається підрив довіри до АТ, викликаний їх непрозорою діяльністю та недостатнім рівнем розкриття інформації. Однією з основних причин такої ситуації стала модель приватизації, яка була запроваджена в нашій країні. Враховуючи це, важливо зробити ревізію всього, що відбулося за останні двадцять років. Передовсім необхідно розглянути шляхи зменшення кількості акціонерів в Україні, яка вимірюється мільйонами, вирішити конфлікти між мажоритарними та міноритарними акціонерами, розвивати механізми аудиту акціонерних товариств, сприяти формуванню балансу інтересів між наглядовою радою та правлінням АТ, підвищувати рівень відкритості та прозорості компаній.

 

Одним з основних завдань є адаптація в Україні відповідних європейських норм та стандартів. При цьому, за словами Т. Хромаєва, це стосується не лише прийняття нових законів, але формування відповідної практики.

 

У вересні 2015 року на ФБ «Перспектива» було укладено 3,08 тис. договорів на суму 7,87 млрд. грн. Обсяг торгів ОВДП становив 5,46 млрд. грн., депозитними сертифікатами НБУ - 1,85 млрд. грн., корпоративними облігаціями - 0,37 млрд. грн., деривативами - 0,13 млрд. грн., опціонними сертифікатами - 58,93 млн. грн., інвестиційними сертифікатами - 4,45 млн. грн., акціями - 1,12 млн. грн., муніципальними облігаціями - 0,33 млн. грн.

 

За станом на кінець вересня 2015 року кількість цінних паперів та інших фінансових інструментів у Біржовому списку ФБ «Перспектива» дорівнювала 740. З них, 292 цінних папери перебувало у першому рівні лістингу, 47 - у другому рівні лістингу та 401 - у списку позалістингових цінних паперів. При цьому структура біржового списку Біржі була такою: 246 акцій; 223 ОВДП; 36 інвестиційних сертифікатів; 123 корпоративні облігації; 3 муніципальні облігації; 2 іпотечні облігації; 8 опціонних сертифікатів; 24 ф’ючерсних контрактів; 75 депозитних сертифікатів НБУ.

 

У вересні 2015 року загальна кількість угод на Фондовій Біржі ПФТС становила 2,65 тис., а їх обсяг - 5,67 млрд. грн. Обсяг угод з ОВДП склав 4,4 млрд. грн., з депозитними сертифікатами НБУ - 0,99 млрд. грн., з корпоративними облігаціями - 0,26 млрд. грн., з акціями - 12,84 млн. грн., з цінними паперами ІСІ - 3,07 млн. грн.

 

Індекс ПФТС протягом вересня знизився на 8,97% з 330,75 до 301,09 пункту, а з початку року - на 22,18% з 386,92 до 301,09 пункту.

 

За станом на кінець вересня 2015 року у Біржовому списку ПФТС перебувало 1 309 цінних папери, з них, 625 акцій, 230 корпоративних облігацій, 264 ОВДП, 111 цінних паперів ІСІ, 3 муніципальні облігації, 73 депозитних сертифікати НБУ та 3 ОЗДП. До першого рівня лістингу було включено 264 цінних папери, до другого - 100, а до списку позалістингових цінних паперів - 945.

 

У вересні 2015 року на «Українській біржі» було укладено 19,86 тис. угод на загальну суму 0,49 млрд. грн. При цьому обсяг угод з цінними паперами становив 0,28 млрд. грн., а їхня кількість - 15,65 тис. В свою чергу, на строковому ринку «Української біржі» у вересні зафіксовано 4,2 тис. угод на загальну суму 0,21 млрд. грн.

Індекс українських акцій протягом місяця знизився на 10,96% з 979,78 до 872,35 пункту, а з початку року - на 15,58% з 1 033,3 до 872,35 пункту.

 

 

 

*****

У січні-серпні 2015 року позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в
Україні становило $619,8 млн.  

За січень-серпень 2015 року експорт товарів з України становив $24 766,7 млн., а імпорт в Україну – $24 146,9 млн. Порівняно із січнем-серпнем 2014 року як в експорті, так і в імпорті відбулось скорочення поставок на 33,9% (на $12 728,9 млн. та $12 411,4 млн. відповідно). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $619,8 млн. (у січні-серпні 2014 року позитивне сальдо дорівнювало $937,3 млн.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту, як і за вісім місяців 2014 року, склав 1,03.

 

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 212 країн світу. Обсяг експорту товарів до країн ЄС становив $8154,9 млн., або 32,9% від загального обсягу експорту, та зменшився порівняно із січнем-серпнем 2014 року на 32,5%. Імпорт товарів із країн ЄС дорівнював $9 841,6 млн., або 40,8% від загального обсягу, та зменшився проти січня-серпня 2014 року на 26,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією