Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 26 червня - 15 липня 2018 року

9 липня відбувся 20-й саміт між Україною та ЄС. На відміну від минулорічного саміту, сторонам вдалося узгодити спільну заяву за його підсумками. У заяві:

У рамках саміту між Україною та Європейським інвестиційним банком було підписано фінансову угоду на 75 млн. євро інвестицій у безпеку міських доріг п’яти українських міст: Дніпра, Харкова, Києва, Львова та Одеси.

Детальніше про саміт Україна-ЄС читайте у статтях:

ВРУ звернулась до ЄС розглянути подальші шляхи інтеграції України з Євросоюзом
Напередодні саміту Україна-ЄС Верховна Рада прийняла постанову, в якій закликала інституції Європейського Союзу сприяти максимальному використанню можливостей інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу у сферах, які становлять спільний інтерес та охоплюються Угодою про асоціацію. Зокрема, ВРУ вважає за необхідне сформувати спільне бачення шляхів інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, посилення співробітництва у митній сфері та енергетиці. Верховна Рада сподівається, що європейські інституції якнайшвидше розглянуть та ухвалять відповідні рішення органів асоціації у цих сферах. Верховна Рада також наголосила, що очікує на дії від ЄС, які зроблять будівництва політично вмотивованого «Північного потоку-2» неможливим.

Євросоюз погодив 1 млрд євро фіндопомоги для України
9 липня набуло чинності рішення Європарламенту та Ради ЄС про надання Україні Четвертої програми макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. Угорщина була єдиною країною ЄС, яка не підтримала рішення про фіндопомогу під час голосування в Раді ЄС. Програма фінансової допомоги розрахована на 2,5 роки, термін погашення позики становитиме 15 років, а кошти будуть надані двома траншами. Наразі Уряд України і Єврокомісія мають підписати меморандум з умовами надання позики. Досягнуті домовленості має ратифікувати Верховна Рада України. Президент України сподівається підписати меморандум у вересні цього року для отримання першого траншу вже восени. Оскільки макрофінансова допомога прив’язана до продовження співпраці з МВФ, то в ЄС сподіваються перерахувати два транші Україні до березня 2019 року, коли завершується програма МВФ (Джерело).

Детальніше про 4-ту програму макрофінансової допомоги у статті «Допомога понад усе: Євросоюз готується до нових поступок у діалозі з Києвом» (Європейська правда)

Українці почали більше їздити в ЄС по безвізу – статистика
У червні цього року зафіксовано 221 тисяча поїздок українців по безвізу, що в 2,3 рази більше ніж за перші 30 діб безвізового режиму з ЄС (майже 96 тисяч осіб). Нині кількість безвізовиків за добу в середньому сягає від 9 тисяч до 12 тисяч осіб. Цьому фактору сприяє закінчення терміну дії віз у старих паспортах. У Державній прикордонній службі України зазначають, що від початку дії безвізу по кінець червня цього року загалом відбулося понад 21 мільйон перетинів кордону до ЄС громадянами України, що на 12% більше ніж за попередній аналогічний період (Джерело).

ВРУ прийняла законопроект у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію
10 липня в першому читанні Верховна Рада України прийняла законопроект №8450про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. Він передбачений Дорожньою картою виконання Угоди про асоціацію на 2018 – 2019 роки. Прийняття проекту Закону сприятиме гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та виконанню зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди. Метою законопроекту є забезпечення належного рівня захисту здоров'я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

ВРУ прийняла законопроект про основні принципи та вимоги до органічного виробництва за Угодою про асоціацію
10 липня Верховна Рада прийняла законопроект №5448-д про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Законопроект з Дорожньої карти виконання Угоди про асоціацію наразі переданий на підпис президенту. Серед іншого, законопроект встановлює загальні засади державного регулювання у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції.

Представництво ЄС розкритикувало законопроекти щодо переробки відходів в Україні
Зареєстровані у Верховній Раді законопроекти № 4835-д та №6602 щодо політики в галузі переробки відходів в Україні не відповідають зобов'язанням за Угодою про асоціацію. Про це повідомило Представництво ЄС в Україні. Зазначається, що політика в галузі переробки відходів в Україні повинна відповідати ієрархії відходів ЄС та зосереджуватись на запобіганні та повторному використанні відходів.

Відбулась Парламентська асамблеякраїн Східного партнерства та ЄС
25-27 червня в Брюсселі відбулась 7-ма сесія Парламентської асамблеї Східного партнерства – ЄВРОНЕСТ. Вона складається з парламентаріїв Європарламенту, України, Молдови, Вірменії, Азербайджану, Грузії та забезпечує обмін досвідом між країнами ЄС та учасницями СхП. Білорусь наразі не приймає участі в засіданнях ЄВРОНЕСТУ з політичних причин, пов’язаних із дотриманням демократії у країні. За підсумками ПА ЄВРОНЕСТ було прийнято 7 резолюцій. Зокрема, у резолюціях говориться, що фінансова підтримка ЄС його партнерам повинна пропонуватися на умовах проведення реформ; військова агресія Росії в Східній Україні є найбільшою проблемою для безпеки в Європі; трубопровід «Північний потік – 2» негативно позначиться на диверсифікації поставок енергії і поставить під загрозу перспективу будівництва ефективної енергетичної екосистеми; підтримується перспектива асоціації Грузії, Молдови та України з Шенгенською зоною, інтеграції в Митний союз ЄС, Енергетичний союз ЄС і Єдиний цифровий ринок ЄС тощо.
Резолюції:

Обираючи між напрямками інтеграції в економічні союзи, 42% українців підтримують вступ до Європейського Союзу, 36% – за рівновіддаленість від Росії та ЄС. 11% підтримують вступ до Митного Союзу. Дослідження проводилось соціологічною групою «Рейтинг» у період з 22 червня по 5 липня 2018 р.

47,3% українців вважають, що Україна має йти інтеграційним напрямком вступу до Європейського Союзу, а вступу до Митного союзу – 11,9%. Ще 30,1% українців вважають, що Україні не слід орієнтуватися на жоден з них. Дослідженняпроводилось Київським міжнародним інститутом соціології з 7 по 21 червня 2018 року.

30% українців наполягають на повному членстві України в ЄС, а 20% влаштовує нинішній ступінь зближення. При цьому, 39% українців вважатимуть євроінтеграцію успішною, коли бачитимуть поліпшення обслуговування в закладах соціальної інфраструктури. Головною перешкодою для євроінтеграції 37% українців вважають чиновників-хабарників. Опитування здійснювалося у травні 2018 року на замовлення Центру «Нова Європа» соціологічною компанією GfK Ukraine.

49% українців позитивно ставляться до ЄС, а 62% вважають, що відносини з Європейським Союзом є хорошими. При цьому 66% людей в Україні довіряють Європейському Союзу, що на 8% більше, ніж у 2017 році. Опитування суспільної думки проводилось проектом «Східне сусідство ЄС» у співробітництві з ACT LLC в шести країнах Східного партнерства з березня по квітень 2018 року.

ЄС на півроку продовжив санкції проти Росії за дестабілізацію ситуації в Україні
5 липня ЄС продовжив санкції проти Росії до 31 січня 2019 року, впроваджені Євросоюзом в 2014 році за дестабілізацію ситуації в Україні. Санкції передбачають:

В свою чергу, 12 липня Росія продовжила дію контрсанкцій проти ряду країн, зокрема ЄС, які вводили санкції проти РФ з початку кризи в Україні. Контрзаходи передбачають заборону на імпорт продовольчих товарів до країни.

Головування в Раді ЄС перейшло до Австрії
З 1 липня і до кінця грудня 2018 року головування в Раді ЄС перейшло від Болгарії до Австрії. Президенство Відня проходитиме під гаслом «Європа, яка захищає». У програмі країни зазначається, що одним з пріоритетів Австрії у зовнішній та безпековій політиці буде майбутній розвиток Східного партнерства. За підтримки ЄС та інших партнерів, регіон Східного партнерства повинен стати зоною безпеки та процвітання. Під час головування Австрії відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн Східного партнерства, щоб оцінити прогрес та обговорити подальші кроки. Зокрема, криза в Україні потребуватиме особливої уваги – необхідно поліпшити ситуацію в країні.

Після Австрії в Раді ЄС головуватиме Румунія (Джерело).

У ЄС відбувся саміт країн-членів
28 червня Європейська Рада під час саміту ЄС ухвалила рекомендації, що стосуються міграції, безпеки та оборони, роботи та конкурентоспроможності, інновацій та цифрових технологій тощо. Одне з важливих рішень – країни домовились про можливість створювати в країнах ЄС табори для біженців, де вони чекатимуть розгляду своїх клопотань про надання притулку в ЄС. Біженців, які отримали відмову, будуть евакуйовувати на батьківщину, а визнаних біженцями мігрантів розподілятимуть по країнах ЄС. Європейська Рада закликала виконувати зобов’язання в рамках військового формату співробітництва PESCO та поглиблювати відносини ЄС з НАТО. Європейська Рада також закликала РФ прийняти зобов’язання і сприяти встановленню правди та справедливості щодо авіакатастрофи MH17 над Донбасом.

ЄС та НАТО підписали декларацію про співробітництво
10 липня ЄС та НАТО перед самітом Альянсу підписали декларацію про співробітництво. У ній зазначається, що сторони рухатимуться до прогресу у напрямках військової мобільності; боротьби з тероризмом; зміцнення стійкості до хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних ризиків; заохочення участі жінок в справі забезпечення миру і безпеки. У декларації вітаються зусилля ЄС зі зміцнення європейської безпеки, де PESCO та Європейський оборонний фонд сприятимуть досягненню цих цілей. При цьому в декларації зазначається, що НАТО залишатиметься в основі колективної оборони для всіх союзників. Зусилля ЄС зміцнюватимуть НАТО і, отже, підвищуватимуть загальну безпеку Альянсу. Подібні зусилля союзників НАТО сприятимуть справедливому розподілу зобов'язань, переваг і відповідальності в повній відповідності з їх зобов'язаннями, прийнятими в рамках Зобов'язань з інвестицій в оборону.

Єврокомісія оцінила, як країни ЄС впроваджують європейське право
12 липня Єврокомісія опублікувала моніторинговий звіт з оцінкою впровадження права ЄС країнами-членами. Зазначається, що Єврокомісія звертає увагу не лише на факт прийняття нового законодавства, але й на його належне впровадження. У 2017 році, в порівнянні з 2016, на 5,91% зменшилась кількість порушень. Найбільше справ про порушення за пізню транспозицію права було відкрито проти Бельгії, Кіпру та Португалії, найменше – проти Італії, Данії та Угорщини. В Іспанії, Італії та Німеччині було найбільше справ за неправильну транспозицію або невірне застосування права ЄС, найменше – в Данії.

Єврокомісія відкрила санкційну процедуру проти Польщі за судову реформу
Європейський Союз відкрив санкційну процедуру проти Польщі у зв'язку із суперечливим законом про Верховний суд. Новий польський закон знижує пенсійний вік суддів Верховного суду з 70 до 65 років. Однак, президент має право подовжити мандат нинішніх суддів на три роки. Для рішення президента не встановлені критерії, і немає можливості для судового перегляду цього рішення. В Єврокомісії вважають, що ці норми підривають принцип незалежності судової влади країни. Наразі у Польщі є місяць, щоб відповісти на претензії Єврокомісії. Якщо ситуація не вирішиться, то справу можуть передати до Європейського суду. Водночас Варшава зазначила, що готова довести свою правоту у суді (Джерело).

Чи відповідають праву ЄС законопроекти про "євробляхи"

Парламентська експертна група з євроінтеграції

До Верховної Ради України внесено низку законопроектів, що мають вирішити проблему з реєстрацією масово завезених вживаних авто на польських та литовських номерах. У статті аналізується, що з пропонованих нововведень відповідає праву Європейського Союзу та зобов’язанням України за Угодою про асоціацію.

Political and Economic Governance in the Balkans and Eastern Europe Compared

Centre for European Policy Studies

Країни Балкан, які ще не є членами ЄС та три держави Східної Європи - Грузія, Молдова та Україна, мають багато спільного: географічна близькість до ЄС, політичні пріоритети щодо членства у ЄС та схожі спроби поліпшити політичне та економічне врядування у відповідності до стандартів та цінностей ЄС.

Основною різницею для ЄС між цими двома групами є перспектива членства, яка була запропонована Балканам, але не країнам Східної Європи. На практиці ж ЄС застосовував практично однакові економічні та політичні підходи до обох груп. У документі порівнюються якість політичного та економічного урядування у двох групах. Найбільш дивовижним є те, що Грузія знаходиться навіть трохи попереду балканських лідерів.

Nord Stream 2: Inconvenient Questions

The Polish Institute of International Affairs

Європейський Союз наразі зіштовхнувся з низкою проблемних питань, одне потребує особливої ​​уваги – ​​російський газопровід, що проходить на морському дні Балтійського моря. Хоча мета його будівництва представляється як «суто комерційна», перед Nord Stream-2 поставлені зовсім інші задачі. У документі аналізується політика постачання природного газу до Європи на найближчі роки та позиції Росії на газовому ринку ЄС.

(Un)realistic neutrality. Attempts to redefine Belarus’ foreign policy

The Centre for Eastern Studies

Конфлікт, що триває між Росією та Україною, а також зростаюча напруженість у відносинах між Росією та Заходом, призвели до того, що білоруська влада намагається переглянути зовнішню політику країни, підкреслюючи нейтралітет по відношенню до обох сторін конфлікту.

The legal framework to address “fake news”: possible policy actions at the EU level

Centre for European Policy Studies

Ініціативи Європейської Комісії щодо реагування на дезінформацію значні, але все ще недостатні. Політика в інтернеті мала би спиратися на: промоцію відповідальної поведінки при передачі інформації кінцевим користувачам; прийняття проактивної медіа-політики, спрямованої на популяризацію плюралізму та покращення механізмів виявлення неправдивої інформації; розширення можливостей кінцевих споживачів через підвищенні їхньої медіа-грамотності.

European Union-Asia Multilateral Cooperation in Financial Services

Centre for European Policy Studies

Зростаючі нестабільність та непередбачуваність у міжнародних відносинах вплинули на відносини Азії та Європейського Союзу. Тепер ряд країн Азії, особливо Китай, Індія та Японія, відіграють все більшу роль на світовій арені у сфері фінансових послуг. У цьому документі оцінюється співпраця ЄС та Азії щодо багатосторонніх фінансових послуг.

Tailored Assurance: Balancing Deterrence and Disarmament in Responding to NATO-Russia Tension

Institut français des relations internationales

Сьогодні НАТО має справу з цілою низкою викликів: російська ворожість, зростання внутрішнього тиску щодо ядерного роззброєння або відмови від використання нестратегічної ядерної зброї США, а також сумніви в авторитеті Америки як гаранта європейської безпеки. Оскільки ці проблемні питання не постають однаково в усіх 29-ти державах-членах, виникає необхідність адаптації до кожного окремого випадку, регулюючи залучення військових можливостей та комунікації відповідно до потреб кожної країни.

Time to move up a gear: the results of an insufficient summit. Post-Summit Analysis

European Policy Centre

Незважаючи значну увагу до Саміту ЄС, що відбувся 28-29 червня, він не увійде в історію. Очікувалось, що цього разу Європейська Рада буде важливою віхою на шляху до розробки «пакету безпрограшних угод», які змогли би врахувати чіткі інтереси та проблемні питання всіх держав-членів, але на жаль цього не відбулось.

Flexibility Is Not Europe’s Miracle Solution

Carnegie Europe

Після голосування за Brexit, новий поштовх до європейської інтеграції приніс ідею так званої «гнучкої» або «багатошвидкісної» Європи. Вона здатна враховувати різні амбіції членів ЄС та адаптуватися до індивідуальних потреб кожної з держав. Проте така гнучкість має ризик спровокувати непорозуміння, яке, на фоні сьогоднішнього складного політичного стану, може розділити Союз.

The nightmare of the dark: the security fears that keep Europeans awake at night

The European Council on Foreign Relations

Сьогодні перед безпекою Європейського Союзу постають значні виклики. Один за одним руйнуються принципи міжнародної системи, які розбудовувались європейцями. Конкуренція великих сил все більше впливає на формування європейської безпеки. Це відбувається в той час, коли зростають загрози від тероризму та кібератак до кліматичних змін.