Переказ валюти за імпорт, погашення кредитів і репатріація дивідендів. Якими стали нові валютні послаблення НБУ
І чому Нацбанк наважився так сильно пом'якшити обмеження
Національний банк анонсував чергові валютні послаблення. Згідно із заявою НБУ, це стане найбільшим пом'якшенням обмежень для компаній і підприємців із початку повномасштабної війни. «Мета цих змін – покращення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та вихід вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну», – аргументує своє рішення Нацбанк. Зокрема, НБУ знімає обмеження на операції з оплати імпорту послуг, на погашення кредитів і репатріацію дивідендів.
Нацбанк запровадив валютні послаблення своєю постановою №56 від 3 травня 2024 року. Що важливо, більшість змін уже набули чинності, а деякі почнуть діяти найближчим часом. Про що саме йдеться, розбирався Mind.
Послаблення, які набрали чинності з 4 травня
1. Знято всі валютні обмеження, пов'язані з операціями імпорту робіт та послуг.
Розблоковано можливість для бізнесу купувати й переказувати іноземну валюту за кордон для проведення операцій з імпорту робіт та послуг. Крім того, НБУ дозволив купувати валюту для сплати аеропортових і портових зборів, штрафів, а також членських внесків. «Такі зміни підтримають українських виробників та забезпечать можливість вітчизняного бізнесу виходити на нові ринки. Це сприятиме поступовому збільшенню надходження експортної виручки в Україну», – вважає Нацбанк.
2. Дозволено переказувати кошти за кордон за операціями лізингу / оренди.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці мають можливість переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу / оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору та дати його укладання. Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг та оренду транспортних засобів.
3. Пом'якшено обмеження щодо погашення зовнішніх кредитів.
НБУ поліпшив умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування та повернення зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках.
Отже, строк користування «новим» кредитом, для погашення якого тепер можна купувати валюту, зменшено з трьох років до одного року. Відповідно заборона на купівлю валюти залишиться виключно для погашення кредитів до одного року.
Крім того, НБУ дозволив бізнесу купувати іноземну валюту для сплати відсотків за кредитами, незалежно від строку користування такою позикою.
4. Спрощено процес погашення «старих» закордонних кредитів.
Відтепер українські бізнес-позичальники матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за кредитами, які підлягають сплаті з 24 лютого 2022 року.
У рамках одного договору для прострочених (станом на 1 травня 2024 року) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал.
Водночас запроваджено додаткові умови для проведення таких операцій:
- відсутність простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року;
- заборонено здійснювати купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів чи позик, отриманих від резидентів;
- не передбачено дострокове виконання платежів чи реструктуризацію прострочених платежів.
5. Пом'якшено обмеження щодо переказів іноземної валюти від представництв на користь материнських компаній.
Представництва міжнародних карткових платіжних систем та іноземних авіакомпаній можуть купувати й відправляти іноземну валюту за кордон на рахунки материнської юридичної особи. Щомісячний ліміт за операціями одним представництвом однієї компанії встановлено на рівні 5 млн євро в еквіваленті.
Послаблення, яке почне діяти з 13 травня
У цьому випадку йдеться про можливість бізнесу репатріювати «нові» дивіденди.
Як пояснює НБУ, підприємства зможуть виводити дивіденди з корпоративних прав чи акцій за кордон, які нараховані з 1 січня 2024 року. Це пом'якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу.
Нацбанк встановив щомісячний ліміт для репатріації нових дивідендів на рівні 1 млн євро в еквіваленті. Контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься за допомогою системи НБУ «Е-ліміти».
Чим НБУ аргументує таку масштабну лібералізацію?
За день до впровадження валютних пом'якшень, 2 травня, Нацбанк оприлюднив новий інфляційний звіт, у якому докладно описав макроекономічну ситуацію в Україні з прогнозами на найближчі роки. Саме макрофінансову стабільність і стійкість валютного ринку НБУ називає основними факторами, які дозволяють продовжувати валютну лібералізацію.
Якщо ж повернутися до звіту Нацбанку, то можна виділити такі індикатори та тренди, які формують настрої в українській економіці:
1. Інфляція. Темпи зростання споживчих цін сповільнюються швидше, ніж очікувалося. За підсумками березня річна інфляція становила 3,2%, за січень – березень – 4%. НБУ поліпшив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,6% до 8,2%. У 2025 році темпи інфляції сповільняться до 6%, у 2026-му – до 5%.
2. ВВП. Зростання економіки в I кварталі виявилося слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні витрати в умовах невизначеності надходження зовнішнього фінансування. Крім того, на ситуацію в економіці вплинули нові обстріли енергетичної інфраструктури. З огляду на всі ці події Нацбанк дещо погіршив прогноз зростання ВВП на 2024 рік – з 3,6% до 3%. У 2025 році зростання ВВП має становити 5,3%, у 2026-му – 4,5%.
3. Зовнішня торгівля. НБУ приділив особливу увагу торговим відносинам між Україною та Польщею (на неї припало 11% зовнішньоторговельного обороту нашої країни у 2023 році), оскільки багатомісячний страйк на українсько-польському кордоні негативно вплинув на рух товарів. Через блокаду сильніше постраждав імпорт, скорочення якого вдалося перекрити, наростивши залізничні постачання, тоді як падіння експорту частково компенсовано завдяки розширенню морської логістики.
НБУ очікує, що напруженість на кордоні остаточно буде знята у II кварталі 2024 року, тому відчутного впливу на експорт за підсумками року ця ситуація не матиме. У зв'язку із цим Нацбанк поліпшив прогноз щодо експорту на 2024 рік (за товарами та послугами) – з $53,3 млрд до $57,1 млрд. Хоча негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу все одно буде значним, приблизно $33 млрд.
4. Фіскальний сектор та монетарні умови. Дефіцит державного бюджету 2024 року досягне 20,7% ВВП. Проте Нацбанк упевнений, що перекрити цю «дірку» вдасться завдяки зовнішньому фінансуванню. Завдяки закордонним вливанням НБУ зможе утримати міжнародні резерви на рівні $43,4 млрд до кінця 2024 року. У 2025 році резерви залишаться на рівні 2024 року через скорочення відпливу валюти з приватного сектору. Але вже з 2026 року скорочення міжнародного фінансування до $12,6 млрд спричинить зменшення резервів до $39 млрд. Тому що далі – то більше Україні потрібно розраховувати на мобілізацію внутрішніх ресурсів.
Макроекономічний прогноз НБУ на 2024–2026 роки (базовий сценарій)
| Показник | 2024 рік | 2025 рік | 2026 рік |
| Реальний ВВП, % | 3 | 5.3 | 4.5 |
| Інфляція (на кінець періоду), % | 8.2 | 6.0 | 5.0 |
| Дефіцит держбюджету, % ВВП | 20.7 | 13.5 | 7.5 |
| Експорт товарів та послуг, $млрд | 57.1 | 60.8 | 65.6 |
| Резерви НБУ, $млрд | 43.4 | 44.3 | 39.3 |
Джерело: дані НБУ
До чого готуватися Україні у 2025 році?
НБУ традиційно завершує свій звіт оцінкою зниження безпекових ризиків. Чіткого прогнозу зі зрозумілих причин немає, але орієнтир – 2025 рік. При цьому Нацбанк вказує на загрозу слабкішого відновлення економіки.
Макроперспективи України залежать від ступеня руйнування та пошкодження інфраструктури (насамперед енергетичної), від відновлення посівних площ і, як наслідок, обсягів майбутніх врожаїв, нарощування обсягів промислового виробництва та від повернення вимушених переселенців, яких потребує ринок праці.
Навіть за подальшого затягування військового конфлікту НБУ не бачить підстав для серйозного погіршення своїх прогнозів. Зростання ВВП 2025 року може сповільнитися до 3%, бюджетний дефіцит збережеться на рівні 18%, потреба в міжнародному фінансуванні становитиме $28,7 млрд, рівень держборгу наблизиться до 100% ВВП, а резерви Нацбанку скоротяться до $33 млрд.
«Водночас такі обсяги резервів дозволять і надалі поступово пом'якшувати валютні обмеження», – підсумовує регулятор.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
