НКЦПФР затвердила Нацстратегію розвитку фінграмотності до 2030 року

НКЦПФР затвердила Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року.

Відповідний документ опубліковано на сайті регулятора.

Як йдеться в документі, за даними Світового банку, понад 100 країн світу займаються розвитком фінансової грамотності на засадах системного підходу. Серед країн, які приєдналися до Міжнародної мережі фінансової освіти ОЕСР, більше 40 країн упроваджують стратегію розвитку фінансової грамотності вперше, понад 20 – розробили та реалізують наступні видання. Розроблення стратегії розвитку фінансової грамотності – одна з ключових рекомендацій Ради ОЕСР для забезпечення системного, постійного та скоординованого підвищення фінансової обізнаності населення .

Очікувані ефекти від реалізації Стратегії:

• зростання рівня фінансової грамотності населення України або збереження її значення на довоєнному рівні;
• розвиток якісної та доступної базової фінансової освіти;
• удосконалення навичок з управління особистими фінансами, забезпечення
• фінансової стійкості населення, захисту від фінансового шахрайства; 
• збільшення рівня довіри населення до фінансових установ, підвищення рівня фінансової інклюзії; розвиток малого підприємництва;
• посилення міжвідомчої співпраці, що сприятиме масштабуванню ініціатив у сфері фінансової грамотності.

Стратегія спрямована на реалізацію п’яти стратегічних цілей:

1. Якісна базова фіносвіта (сучасні навчальні програми, доступні навчальні ресурси, моніторинг фінграмотності дітей та молоді, тощо);
2. Відповідальне фінансове життя (навчальні ресурси для розвитку фінансових компетентностей упродовж життя, проєкти музею грошей, тощо);
3. Фінансово обізнані підприємці;
4. Просунута цифрова фінграмотність;
5. Сприятлива екосистема для розвитку фінграмотності.

Загальний нагляд за реалізацією Стратегії здійснюватиме міжвідомча робоча група з фінансової грамотності. Міжвідомча група  об’єднує різні установи, зацікавлені в підвищенні фінансової грамотності населення України. Такий підхід до виконання верхньорівневих документів у сфері фінансової грамотності відповідає рекомендаціям Ради ОЕСР  та Міжнародної мережі фінансової освіти ОЕСР  дасть змогу розподілити сфери відповідальності, сприятиме ефективній реалізації стратегічних ініціатив.

До складу Міжвідомчої групи входять представники НБУ, МОН, Мінекономіки, Мінцифри, ФГВФО, НКЦПФР, ОРПЕ.

Фінансування реалізації заходів та дій Дорожньої карти відбуватиметься за рахунок змішаних джерел. Централізованого розподілу коштів не передбачається. 

Планується залучити ресурси таких учасників:

• державні установи  долучатимуться до реалізації Стратегії у межах компетенцій, установлених законодавством України;
• донори – низка міжнародних та українських донорських організацій, що висловили зацікавленість долучитися до реалізації окремих заходів Стратегії за умови їхньої відповідності напрямам діяльності цих організацій;
• фінансові установи братимуть участь в організації та фінансуванні освітніх ініціатив у сфері підвищення фінансової грамотності населення з метою сприяння розвитку компетентностей, зростанню відповідальності споживачів фінансових послуг, що забезпечуватиме синергію в контексті подальшого розвитку бізнесу;

Довідково.

В Україні різниця між рівнем фінансової грамотності чоловіків і жінок  незначна (12,3 бала та 12,2 бала відповідно). У 2021 році серед чоловіків був трохи кращий результат за загальним індексом фінансової грамотності та за такими компонентами, як знання і ставлення, а серед жінок – за поведінкою.

Водночас в Україні зберігаються суттєві відмінності у фінансовій грамотності різних вікових груп населення. Серед населення 18–79 років найменш фінансово освіченою є молодь у віці 18–24 роки (особливо 18–19 років). Ця група населення ще не встигла набути належного життєвого досвіду, що компенсував би дефіцит фінансових знань, а також здебільшого не мала можливості вивчати основи фінансової грамотності в школі.

Загалом кращий результат за всіма компонентами індексу фінансової грамотності був у населення з більшими доходами, вищою освітою, наявністю заощаджень, яке користується різноманітними фінансовими послугами та сучасними інформаційними технологіями.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Мінфін схвалив довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби – керівний документ із впровадження та розвитку митних інформаційних систем на наступні роки. Очікується, що успішна реалізація визначених трансформацій забезпечить ІТ-систему української митниці необхідними інструментами для боротьби з корупцією та шахрайством.